Світлиця

Світли́ця (похідне утворення від «світлий») — парадна «чиста» кімната в житловому будинку.

Інтер’єр світлиці дерев’яного будинку 18 ст. Реконструкція П. Юрченка

Як архітектурний тип житлового приміщення виникла у добу Давньої Русі, коли у будинку заможного господаря (хоромах) на горішньому дерев’яному поверсі, розміщеному на підкліті, влаштовували приміщення, призначене для чистих жіночих занять (напр., рукоділля). Нерідко таке приміщення не опалювали. Воно мало окремий вхід із ґанком і сходами.

У середньовіччі в замках України світлицями називали житлові приміщення, влаштовані на будь-яких поверхах, зокрема й у товщі оборонних огорож.

У добу Відродження такі парадні приміщення для прийому гостей улаштовували на других поверхах львівських кам’яниць (кам’яниця Бандінеллі на площі Ринок у Львові). Для обігріву цих приміщень у них встановлювали печі або груби, які топили із сусіднього приміщення. Така кімната була добре освітлена завдяки вікнам у кількох стінах.

Світлицею також називають аналогічного призначення добре освітлену кількома вікнами (розміщеними щонайменше у двох стінах) головну кімнату в українській селянській хаті.

Галерея

Інтер’єр світлиці будинку для гостей у садибі Галагана у с. Лебединцях
Інтер’єр світлиці кам’яниці Бандінеллі на площі Ринок у Львові
Інтер’єр світлиці селянської хати

Література

Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 373.
Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 98.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Світлиця // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Світлиця (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.05.2024