Кімната
Кімна́та (пол. komnata, з лат. cam(i)nata від caminus — приміщення з каміном) — розраховане на постійне перебування людини окреме приміщення в квартирі, житловому будинку, палаці, іншій будівлі.
Розподіл будинку на окремі кімнати відомий з доби античності. Кімнату відокремлено капітальними стінами чи перегородками від інших приміщень будинку, вона має підлогу, стелю, вікна і вхід через двері. Для комфортного мешкання в кімнаті забезпечують інсоляцію, відповідний температурно-вологісний режим (див. Кондиціонування повітря), освітлення, вентиляцію, опалення. У квартирах і різних типах житлових будинків кімнати розрізняють за функціями: загальна, дитяча кімнати, вітальня, їдальня, спальня, кабінет тощо. У громадських будівлях кімнатами є приміщення спеціального призначення (робоча кімната, кімната відпочинку, кімната матері й дитини тощо).
Окремою категорією є меморіальні кімнати, пов’язані з життям і діяльністю видатних осіб (Меморіальна кімната В. Штернберга в палаці Садиби в Качанівці).
Література
- Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 130.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 211.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Кімната // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кімната (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.02.2023
