Троїцька церква в Сумах
Тро́їцька це́рква в Су́мах, Свято-Троїцький собор у Сумах — сакральна споруда, пам’ятка архітектури національного значення, Україна.
Мурований п’ятибанний зі дзвіницею храм розташований у курдонері з відступом від головної вулиці північно-західної частини історичного центру міста і є містобудівною домінантою.
Історична довідка
Перша мурована Троїцька церква на цьому місці збудована 1827 коштом місцевих дворян поручика М. Лаврентьєва (1755 — рік смерті невідомий) і П. Лінтварьова (1792 — рік смерті невідомий). Вона була невеликою, однобанною, зі дзвіницею на західному фасаді. Поряд з нею 06.05.1901 закладено новий мурований храм, який будували 1901–1905, 1911–1914. Автор проєкту — архітектор К. Шольц (1837–1907; Німеччина). У завершенні будівництва брав участь його син, сумський міський архітектор Г. Шольц (1880; тепер Росія — 1939; тепер Україна), у проєктуванні інтер’єру — архітектор О. Щусєв, у художньому оформленні — художники М. Нестеров, Г. Нивинський (1880–1933; тепер Росія), К. Петров-Водкін (1878–1939; тепер Росія). Збудовано церкву коштом промисловця і мецената П. Харитоненка (1852–1914; тепер Україна). Освячення церкви, заплановане на 26.09.1914, не відбулося через смерть П. Харитоненка і початок Першої світової війни (це породило поширену версію про те, що храм узагалі не був освячений).
За радянської доби у храмі іноді проводили православні богослужіння (на Трійцю) (до 1959). Тоді обласне керівництво вирішило знести культову споруду, але цього не сталося через надто високу вартість робіт.
У 1960-х поряд із храмом по лінії забудови вул. Троїцької (тоді — вул. Дзержинського) збудували кілька 5-поверхових житлових будинків, які мали повністю затулити церкву.
Реставрацію виконано 1977–1989 (архітектори В. Хромченков і В. Смирнов). 1987 у вівтарі встановили орган і храм пристосували під концертний зал органної музики (2007–2008 орган перемістили до будівлі обласної філармонії). У нижньому поверсі влаштували галерею скульптур І. Кавалерідзе.
1996 в церкві відновилося богослужіння. Відтоді це діючий храм Української православної церкви, станом на 2022 має статус архієрейського собору. 2013 на фасаді перед входом установлено меморіальну дошку в пам’ять про архітектора К. Шольца.
Характеристика
Архітектура церкви витримана в характерному для поч. 20 ст. стилі неокласицизму. В основі композиції — тип п’ятибанного хрестовокупольного храму з бічними банями по кутах. Із заходу до церкви прилягає триярусна дзвіниця, з’єднана з церквою вузьким притвором. Верхні яруси дзвіниці вирішено за принципом «восьмерик на четверику». Дзвіниця увінчана ребристою банею з люкарнами. Під спорудою є нижній поверх — напівпідвал, перекритий хрестовими склепіннями і виділений на фасадах масивним рустованим цоколем. План основного об’єму — квадрат із заокругленими кутами, поділений пілонами на 9 дільниць і 3 нави. Бічні дільниці перекриті хрестовими склепіннями, а центральна увінчана сферичним куполом на світловому циліндричному підбаннику, який спирається на підпружні арки. Зовні домінують параболічні обриси п’яти ребристих бань із люкарнами. Центральна — на циліндричному підбаннику, зі світловим ліхтарем, бічні — на чотиригранних підбанниках. Північний і південний фасади на осях симетрії акцентовано чотириколонними портиками коринфського ордера з трикутними фронтонами. Рустовані стіни розчленовано пілястрами цього ж ордеру. Вікна оздоблено пишними лучковими та трикутними сандрикам й ліпними картушами над ними. Головний вхід з західного фасаду дзвіниці акцентовано двоколонним портиком коринфського ордера. В інтер’єрі частково збереглися розписи 1914.
Значення
Троїцька церква в Сумах є добре збереженим архітектурним витвором неокласицистичного напряму в рамках стилістики історизму.
Додатково
- Відомо, що меценат будівництва собору П. Харитоненко мріяв відтворити у внутрішньому оформленні храму розписи Володимирського собору в м. Києві, які зробили М. Нестеров та В. Васнецов. Однак Нестеров відмовився від цієї пропозиції й дав згоду лише на створення образів для іконостасу. Він написав 6 ікон — Христа, Богоматері, св. Трійці, св. Миколая, архангелів Гавриїла й Михайла. Ікони для сумського храму — остання робота художника з церковного живопису і, на його думку, — найкраща.
- Величний мармуровий іконостас для храму виготовив за проєктом О. Щусєва художник-скульптор В. Кузнецов. Окрім проєкту іконостасу, О. Щусєв створив оригінальний малюнок мозаїчної підлоги в огорожі навколо храму.
- П. Харитоненко забажав увічнити в новій церкві імена всіх членів своєї сім’ї. Один із трьох приділів храму він присвятив пам’яті своїх батьків. На найбільшому дзвоні в 760 пудів значився напис «О здравии и спасении рабов божьих Павла, Веры, Иоанна, Елены и Наталии» (перелічені імена його самого, дружини і дітей), а на меншому, 330-пудовому, «Упокой, Господи, усопших рабов божьих Иоанна и Наталию» (батьків). Через це Сумщиною ходив жарт, що меценат збудував собі «домову церкву».
Література
- Скибицька Т. В. Харитоненки // Пам'ятки України. 1992. №2–3. С. 117.
- Пам'ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання / В. В. Вечерський, О. М. Годованюк, Є. В. Тиманович та ін.; За ред. А. П. Мардера та В. В. Вечерського. Київ : Техніка, 2000. С. 221.
- Вечерський В. В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: виявлення, дослідження, фіксація. Київ: Вид. дім А.С.С., 2005. С. 277–279.
- Історико-містобудівні дослідження: Суми, Миргород, Корець / За ред. Вечерського В. В. Київ : Фенікс, 2013. С. 69–70.
- Павленко І. В. Храми Святої Трійці: від старовини до сучасності. URL: https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/20165/1/Pavlenko.pdf
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Троїцька церква в Сумах // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Троїцька церква в Сумах (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.03.2020
