Скамоцці, Вінченцо

Скамоцці, Вінченцо.
Портрет роботи П. Веронезе

Скамоцці, Вінченцо (Scamozzi, Vincenzo)
Народження	02.09.1548
Місце народження	Віченца
Смерть	07.08.1616
Місце смерті	Венеція
Місце діяльності	Італія
Напрями діяльності	архітектура
Традиція/школа	класицизм, маньєризм

Кресленик проєкту (план і фасад) вілли Пізані «Ла Рокка» у Лоніго поблизу м. Віченци, 1597

Кресленик проєкту кафедрального собору у м. Зальцбурзі, 1604

Нові прокурації на площі Сан-Марко у м. Венеції

Ідеальне місто Пальма-Нуова. Гравюра Г. Брауна і Ф. Гогенберга, 1600

Скамо́цці, Вінче́нцо (італ. Scamozzi, Vincenzo; 02.09.1548, м. Віченца, тепер область Венето, Італія — 07.08.1616, м. Венеція, тепер область Венето, Італія) — архітектор, представник маньєризму, автор реалізованих проєктів низки споруд в Італії та Збаразького замку.

Життєпис

Народився у сім’ї заможного будівельного підрядника Дж. Скамоцці (1526–1582; тепер Італія), від якого отримав перші практичні навички у будівничій справі. Від 1572 оселився у м. Венеції. Там вивчав працю Вітрувія «Десять книг про архітектуру» в інтерпретації Д. Барбаро (1513–1570; тепер Італія) і А. Палладіо. Учень і послідовник А. Палладіо, продовжувач деяких його будов. 1578–1580 їздив до м. Рима для огляду й дослідження споруд доби античності. Результати спостережень виклав у книзі «Бесіди про старожитності Риму», опублікованій 1582. Повернувшись 1580 до м. Віченци, створив разом із батьком низку палаців та вілл у місті й на його околицях. 1582 остаточно переселився до м. Венеції заради керівництва масштабним будівництвом на площі Сан-Марко, яке дозволило, після Я. Сансовіно і А. Палладіо, завершити її архітектурний ансамбль. Працював також на всій території Венеційської республіки. 1599–1600 їздив у тривалу подорож до Швейцарії, Франції та Священної Римської імперії германської нації, зокрема вивчав архітектуру готики у містах Парижі та Празі. 1592 відвідав м. Краків, 1604 — м. Зальцбург. Зібрав велику й цінну особисту бібліотеку, в якій переважали книжки з інженерної справи, математики, фізики. Не будучи одруженим, помер бездітним, тому у заповіті визначив своїми «ідеальними спадкоємцями» молодиків, які навчалися архітектурі. Для них було передбачено грошову допомогу зі спеціального фонду на конкурсних засадах, а також можливість узяти собі прізвище Скамоцці. Це і зробив у 18 ст. архітектор О. Бертотті (Скамоцці; 1719–1790; тепер Італія).

Творчість

Вважав архітектуру не мистецтвом, а точною наукою з установленими правилами, яких слід неухильно дотримуватися. Наприкінці життя узагальнив ці правила й виклав для загального користування у праці «Ідея універсальної архітектури», вперше опублікованій 1615 і неодноразово перевиданій пізніше. Як учень А. Палладіо довершив незакінчені його роботи (Вілла Ротонда поблизу Віченци) і працював у заданому творчістю вчителя стилістичному напрямі, тільки у більш строгих формах.

Крім архітектури, був успішним у суміжних сферах: містобудуванні, садово-парковому мистецтві, музеєзнавстві.

Стилістично коректно завершив розпочаті Я. Сансовіно будови на площі Сан-Марко у м. Венеції, унаслідок чого вона стала одним із найвизначніших у світі об’єктів містобудування. Опрацював і реалізував проєкт «ідеального міста» Пальма-Нуова (тепер м. Пальманова, область Фріулі — Венеція-Джулія, Італія) — центричного, з регулярним розплануванням. Місто оточено 9-кутною оборонною огорожею з 9-ма наріжними бастіонами.

Визнав садово-паркове мистецтво повноцінним складником архітектури і з науковою точністю розробив теорію італійського регулярного саду; її реалізацією стали численні такі сади при аристократичних резиденціях в Європі.

Був першим архітектором, котрий опрацював і реалізував проєкт музею античної скульптури у м. Венеції (Statuario della Repubblica di Venezia), підкресливши важливісь не тільки правильного розміщення експонатів, а й облаштування належного освітлення, у поєднанні природного зі штучним. Це вважають першою спеціально створеною (а не пристосованою) музейною спорудою у Європі.

Твори:

вілла Пізані «Ла Рокка» у Лоніго поблизу м. Віченци 1575–1578;
вілла Нані Монченіго у Канді, область Венето 1580–1584;
Нові прокурації на площі Сан-Марко у м. Венеції 1581–1599;
завершення Бібліотеки Сан-Марко на площі Сан-Марко у м. Венеції 1582–1591;
театр «Олімпіко» у м. Саббйонета, область Ломбардія 1588;
церква і монастир Сан-Нікола-де-Толентіно у м. Венеції 1590–1595;
палац Тріссіно у м. Віченці 1592–1616 ;
ідеальне місто Пальма-Нуова (тепер м. Пальманова) 1593;
проєкт кафедрального собору у м. Зальцбурзі 1604 (реалізував зі змінами архітектор С. Соларі);
палаццо Нуово у м. Бергамо, область Ломбардія 1604–1611.

В Україні

1612 Скамоцці на замовлення князя Х. Збаразького (1579; тепер Україна — 1627; тепер Польща) розробив проєкт замку у м. Збаражі й опублікував його у книзі «Ідея універсальної архітектури». Замок збудовано 1612–1631 за дещо зміненим проєктом.

Визнання

Книгу Скамоцці «Ідея універсальної архітектури» сприймали як продовження творчого напряму і стилістики, започаткованої А. Палладіо. Вона сприяла поширенню основоположних принципів класицизму в Європі і протягом 17–18 ст. набула особливої популярності серед архітекторів Нідерландів, Німеччини, Великої Британії та країн Північної Європи. Книгу протягом тривалого часу у різних країнах вважали стандартним підручником з архітектури.

Пам’ятник Скамоцці встановлено у церкві Сан-Лоренцо у м. Віченці.

Низку його творів у складі комплексів та ансамблів включено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (див. Венеція та її лагуна; Венеційські фортифікації 16–17 ст.: Суходільна держава — Західна морська держава).

Проєкт Збаразького замку, 1612
Титул книги «Ідея універсальної архітектури»
(Венеція, 1615)

Праці

Discorsi sopra l'antichità di Roma. Venetia : Appresso Francesco Ziletti, 1582. 132 p. (у співавт.)
Dell'idea della architettura universale. Venezia : Per Girolamo Albrizzi, 1714. 828 p.

Література

Tavenor R. Palladio e il Palladianesimo. Milano : Rusconi Libri, 1992. 216 p.
Rainald F. Vincenzo Scamozzi (1548–1616). Der Nachfolger und Vollender Palladios. Petersberg : Imhof, 1999. 144 p.
Оконченко О., Оконченко І. Перша лінія укріплень Збаразького замку і її відповідність з проєктом уфортифікованого палацу Вінченца Скамоцці // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація. 2008. № 18. С. 246–254.
Borys A. M. Vincenzo Scamozzi and the Chorography of Early Modern Architecture. London : Routledge, 2021. 234 p.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Скамоцці, Вінченцо // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Скамоцці, Вінченцо (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.02.2025