Святого Іоанна Богослова церква в Ніжині
Свято́го Іоа́нна Богосло́ва це́рква в Ні́жині — православний храм, архітектурна пам’ятка національного значення, Чернігівська область, Україна.
Зміст
Розташування. Складники
Мурована двоповерхова однобанна церква стоїть в історичному центрі міста в межах колишньої фортеці. Північним фасадом звернена до головної вулиці, яка тепер імені М. Гоголя, а в 18–19 ст. називалася Мостовою та Московською, оскільки була частиною старого Києво-Московського тракта. Храм — важлива архітектурна домінанта у забудові середмістя. На церковному подвір’ї з північного боку міститься одноповерховий будинок священника (2-ї половини 18 ст.). Він є пам’яткою архітектури та історії місцевого значення, оскільки тут народився і мешкав Ю. Лисянський; від 2021 це Меморіальний будинок-музей Юрія Лисянського.
Історична довідка
Церкву спорудив 1752 архітектор А. Квасов коштом грека за походженням, сина й онука війтів м. Ніжина, полковника і предводителя місцевого дворянства І. Тернавіота (1721–1790; тепер Україна) на місці однойменної дерев’яної церкви, відомої від 1619. Храм двопрестольний: у цокольному (див. Цоколь) поверсі — тепла (зимова) церква Святого Іоанна Богослова; у горішньому — холодна (літня) церква Воскресіння Христового. Батько Ю. Лисянського — представник козацької старшини Гетьманщини Ф. Лисянський (1735–1803; тепер Україна) 1760 рукоположений священником і до смерті служив у цій церкві; від 1787 був її настоятелем, протоієреєм. Його поховано на церковному подвір’ї (поховання знищено після 1925). 1803–1826 настоятелем храму був старший брат Ю. Лисянського І. Лисянський (1759 — після 1826; тепер Україна). При церкві діяли церковно-парафіяльна школа (у ній здобув початкову освіту Ю. Лисянський) і шпиталь. У церкві охрещено: 1773 Ю. Лисянського, 1888 — доньку місцевих підприємців М. Москаленко (1888; тепер Україна — 1980; тепер РФ), матір С. Корольова. 1925 церкву закрито. 1926–2019 її використовували як архівосховище Ніжинської філії Державного архіву Чернігівської області. 1954–1955, у 1970-х виконано ремонтно-реставраційні роботи. Від 1963 — пам’ятка архітектури республіканського (тепер національного) значення з охоронним № 831. Будинок священника відремонтовано 2013, 2017. Храм передано Чернігівській єпархії Православної церкви України 2019.
Характеристика
Споруда належить до архітектурного типу храму з контрапсидою (апсидою, влаштованою на протилежному від вівтарної апсиди фасаді). Церква хрещата у плані, з короткими раменами. До східного й західного рамен прилягають рівновисокі екседри, з яких східна є вівтарною апсидою. Цокольну низеньку теплу церкву перекрито системою циліндричних та хрестових склепінь із розпалубками. Горішня холодна церква значної висоти має рамена хреста, перекриті циліндричними склепіннями. Підпружні арки несуть циліндричний восьмивіконний підбанник, увінчаний сферичним куполом. На фасадах лопатки в межах нижнього цокольного поверху рустовані (див. Руст), вікна мають фігурні наличники з сандриками. Фасадні площини другого поверху, як і підбанник, розчленовано пілястрами на п’єдесталах. Високі аркові вікна обрамлено (див. Обрамлення) так званими вухастими наличниками з рельєфно виділеним замковим каменем й увінчано лучковими сандриками. Середні прясла фасадів акцентовано трикутними фронтонами. В інтер’єрі частково збережено олійний живопис 2-ї половини 18 — 19 ст. з архітектурними мотивами. Муровано з цегли на вапняно-піщаному будівельному розчині, ззовні та в інтер’єрі потиньковано (див. Тиньк). Фасади побілено. Дахи по дерев’яних кроквах і баня по металевих кружалах укриті покрівельною сталлю. Збережено автентичні залізні ковані ґрати на вікнах.
Значення
Пам’ятка, пов’язана з ніжинською сім’єю Лисянських, має велике історико-меморіальне значення. Це типологічно унікальний, високохудожній зразок фінального етапу розвитку стилю українського бароко на Лівобережній Україні. Архітектурні форми храму характерні для творчості архітектора А. Квасова й водночас оприявнюють вплив на Україну традиційної православної сакральної архітектури країн Балканського півострова. У м. Ніжині збережено три муровані храми з контрапсидою: крім цього ще й збудовані за його зразком церква Святих Василія і Пантелеймона у колишньому Криницькому передмісті 1788 та собор Введенського монастиря 1788. Усі вони є свідченням значної динаміки розвитку української архітектури 18 ст. та її постійних плідних контактів із зодчеством інших європейських країн.
Література
- Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. Київ : УРЕ ім. М. Бажана, 1990. С. 281.
- Вечерський В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: виявлення, дослідження, фіксація. Київ : А.С.С., 2005. С. 143–145.
- Вечерський В. Генеза типологічної групи «храму з контрапсидою» в Україні // Церква — наука — суспільство: питання взаємодії. Київ : Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 2020. С. 161–165
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Святого Іоанна Богослова церква в Ніжині // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Святого Іоанна Богослова церква в Ніжині (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.09.2025
