Садиба Дараганів у Покорщині

Сади́ба Дарага́нів у Поко́рщиніпам’ятка архітектури національного значення, смт Козелець, Чернігівський район, Чернігівська область, Україна.

Садибний будинок.
Фото Вечерського В. В.
План садибного будинку.
Кам’яниця. Фото Вечерського В. В.
Портрет Віри Дараган, 1750 (утрачено).
Портрет Юхима Дарагана.
Копія 19 ст. з оригіналу 18 ст.

Загальні відомості

Садиба міститься в урочищі Покорщині на околиці смт Козельця на невисокій терасі правого берега р. Остер (лівий доплив р. Десни). Головний садибний будинок та флігелі групувалися навколо прямокутного курдонера. До нього від шляху (з Козельця до Козелецького Георгіївського монастиря) вела під’їзна алея, на осі якої розташовано головний будинок. Два бічні одноповерхові дерев’яні флігелі (не збережено) фланкували алею. На схід від головного будинку міститься кам’яниця. Із західного боку прилягав ландшафтний парк, що спускався до заплави р. Остер, а на північ від курдонера містився господарський двір (парк і двір не збережено). Збережено тільки дерев’яний головний будинок та кам’яницю.

Історична довідка

Садиба виникла в середині 18 ст. в колишньому с. Покорщині на околиці полкового міста Козельця (тепер Покорщина входить до складу смт Козельця). Земельну ділянку 1744 купила мати графів О. Розумовського і К. Розумовського Н. Д. Розумовська (1690-і — 1762; тепер Україна). Як посаг маєток перейшов до її дочки — В. Дараган із Розумовських (1713 — після 1755; тепер Україна) та її чоловіка, київського полковника Ю. Дарагана (1708–1762; тепер Україна). Потім садиба належала їхній дочці К. Ґалаґан із Дараганів (1740–1823; тепер Україна), дружині прилуцького полковника І. Ґалаґана (дата нар. невідома — 1789; тепер Україна), яка тут доживала віку. Після 1823 садиба належала їхнім дітям.

Головний будинок збудовано в середині 18 ст. Він зазнав неодноразових перебудов, проте зберіг первісний вигляд. Кам’яницю зведено в середині 18 ст., але її декор (віконні наличники, карниз, бази пілястр) виконано у формах, властивих архітектурі 1770-х, що може свідчити про тогочасну реконструкцію. 1911 садибу та мистецькі цінності, що зберігалися тут, дослідив Г. Лукомський. Меблі, портрети, твори ужиткового мистецтва з садиби вивезено до м. Чернігова після 1917. За радянських часів будівлі садиби використовували як виробничі приміщення, а з 1980 вони стоять пусткою і занепадають. Архітектурний комплекс садиби Дараганів у Покорщині з 1963 є пам’яткою архітектури республіканського (тепер — національного) значення з охоронним № 846. Протягом 1980-х утрачено дерев’яний флігель, територію забудовано гаражами й іншими господарськими спорудами. Спроба залучити приватні інвестиції до реставрації садиби 2009 виявилася невдалою. 2020 Чернігівська обласна рада ухвалила профінансувати реставрацію пам’яток садиби.

Характеристика

Головний будинок одноповерховий, дерев’яний, потинькований, з мурованим підвалом, прямокутний у плані. По центру головного фасаду — ґанок у вигляді чотириколонного портика тосканського ордера зі спареними колонами, високим трикутним фронтоном і сегментним вікном у тимпані. Вікна прямокутні, облямовані лиштвою, з віконницями. На кутах — накладні пілястри. На причілку, зверненому в бік кам’яниці, є додатковий вхід із двоколонним ґанком. Усередині будинок неодноразово переплановували. Первісне розпланування було анфіладним. Будівлю опалювали печами та грубами, обличкованими поліхромними розмальованими кахлями (не збережено). Перекриття плоскі по дерев’яних балках, підвал перекрито циліндричним склепінням. Дах чотирисхилий по дерев’яних кроквах, укритий покрівельною сталлю.

Кам’яниця — мурована споруда господарського призначення (комора для зберігання цінностей). Однокамерна, квадратна в плані, двоповерхова, з глибоким склепінчастим підвалом, у якому є численні глибокі ніші. Вхід у підвал знадвору. Перекриття над цокольним поверхом — плоске по дерев’яних балках, другий поверх має зімкнуте склепіння. Дах високий чотирисхилий, по дерев’яних кроквах, первісно був укритий ґонтом, тепер — покрівельною сталлю. Цегляні стіни зовні та в інтер’єрі потиньковано й побілено. Особливістю є окремий вхід у цокольний поверх із західного фасаду за відсутності мурованих сходів на другий поверх. Туди потрапляли знадвору по приставній драбині (двері на другому ярусі західного фасаду збереглися). Усі двері й вікна мають ковані залізні завіси, а вікна — ще й ґрати та віконниці. Споруда декорована скромно, але вишукано, у стилістиці бароко 1770-х.

Значення

Садиба Дараганів у Покорщині — найдавніший зі збережених садибних комплексів Лівобережної України. Головний будинок є унікальною пам’яткою садибної дерев’яної архітектури 18 ст. Кам’яниця Дараганів — одна з небагатьох уцілілих на Лівобережжі добре збережених господарських споруд козацької старшини.

Додатково

Із садиби Дараганів у Покорщині походять визначні твори ужиткового мистецтва та малярства, зокрема меблі, поліхромні кахлі, портрети В. Дараган 1750 (не збережено), Ю. Дарагана середини 18 ст. та їхнього сина В. Дарагана (1735 — після 1774; тепер Україна) 1750-х (обидва тепер у Чернігівському обласному художньому музеї ім. Г. Ґалаґана).

Література

  1. Лукомский Г. Несколько памятников архитектуры в Козельце // Старые годы. 1912. № 5. С. 29–34.
  2. Цапенко М. По равнинам Десны и Сейма. Мосва : Искусство, 1967. С. 103–104.
  3. Вечерський В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: Виявлення, дослідження, фіксація. Київ : Видавничий дім А.С.С, 2005. С. 95–98.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Садиба Дараганів у Покорщині // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Садиба Дараганів у Покорщині (дата звернення: 7.12.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
11.11.2021


Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ