Римлянин, Павло

Римлянин, Павло

(Romanus, Paolo Dominici)

Справжнє ім’я Паоло Домінічі
Справжнє прізвище Романус
Народження середина 16 ст.«середина» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 16.
Місце народження Рим
Смерть 18.01.1618
Місце смерті Львів
Місце поховання Львів
Місце діяльності Україна
Напрями діяльності Архітектура, будівництво
Каплиця Кампіанів біля Кафедрального костелу у Львові
План Успенської церкви у Львові з прилеглими дзвіницею і каплицею

Ри́млянин, Павло́ [італ. Romanus, Paolo; повне ім'я — Паоло Домінічі (італ. Paolo Dominici); точна дата народження невідома, середина 16 ст., м. Рим, тепер Італія — 18.01.1618, м. Львів, тепер Україна]) — архітектор доби Відродження, автор низки споруд у м. Львові.

Життєпис

До м. Львова прибув із м. Рима перед 1580, маючи базову фахову підготовку, оскільки одразу став працювати у львівського будівничого П. Барбона, ставши його учнем. 1584 вступив до львівського ремісничого цеху будівничих. 1585 узяв до себе на навчання двох учнів, 1587 — ще одного. 1589 став молодшим цехмістром, протягом 1612–1616 був старшим цехмістром. 1586 «прийняв міське право», тобто став повноправним львівським міщанином. Був заможним, мешкав у власному будинку на теперішній вулиці Пекарській (не збережено). Одружений з Є. Капінос, донькою львівського будівничого В. Капіноса; помер бездітним, заповівши частину статків львівським католицьким монастирям.

Творчість

Перші праці у м. Львові Римлянин виконував разом із наставником П. Барбоном, тому проблематично виділити його особистий внесок у цих будовах [будинок Корнякта (Королівська кам’яниця) на площі Ринок, каплиця Кампіанів біля Кафедрального костелу]. Наступні об’єкти вів самостійно як архітектор, будівельний підрядник, постачальник будівельних матеріалів з цілковитою відповідальністю за результат роботи. Проте будови складні, великі за масштабом та тривалі за періодом будівництва розпочинав, передаючи потім іншому будівничому (Успенська церква), або завершував після іншого майстра (костел Святого Лаврентія в м. Жовкві). Причиною цього стало правило львівського цеху будівничих, згідно з яким майстрові заборонялося вести одночасно більше, ніж дві будови — задля забезпечення належної якості робіт. Тож високий професіоналізм Римлянина найраціональніше використовували на початкових та завершальних стадіях будівництва найрепрезентативніших споруд. Вів активну підприємницьку діяльність із розроблення будівельного каменю в околицях м. Львова, виготовлення з нього архітектурних деталей та елементів. Займався оцінкою нерухомості та її перепродажем. Вихований замолоду на архітектурній спадщині м. Рима, в архітектурній діяльності дотримувався строгих і лапідарних форм, віддаючи перевагу найбільш монументальним римським архітектурним ордерам — тосканському і доричному. Цим відрізнявся від місцевих будівничих, які відходили від властивої ренесансу строгої ордерної стилістики й грішили надмірною орнаментацією. Питання про можливий вплив на творчість Римлянина місцевих (тобто українських) архітектурних традицій (що, наприклад, могло проявитися у трибанній композиції Успенської церкви) є дискусійним.

Твори (усі — в Україні, у співавторстві):

  • будинок Корнякта (Королівська кам’яниця) на площі Ринок у м. Львові 1580 (ймовірно);
  • каплиця Кампіанів біля Кафедрального костелу у м. Львові 1585;
  • кам’яниця Массарі на площі Ринок у м. Львові 1589;
  • розпочав будівництво Успенської церкви у м. Львові 1591–1598;
  • корпус монастиря бенедиктинок у м. Львові 1597–1618;
  • розпочав будівництво костелу Бернардинського монастиря у м. Львові 1600–1613;
  • костел Кларисок у м. Львові 1607 (ймовірно);
  • проєкт комплексу оборонних споруд м. Львова 1614 (не реалізовано);
  • портал головної брами замку в м. Жовкві 1610–1618;
  • завершення будівництва костелу Святого Лаврентія в м. Жовкві 1618.

Галерея

Визнання

Римлянин — один із творців архітектурного образу ренесансного Львова. Його іменем 1992 названо вулицю в історичному центрі міста Львова поблизу вулиці Пекарської, на якій він мешкав.

Література

  1. Łoziński W. Sztuka lwowska w XVI i XVII wieku. Architektura i rzeźba. Lwów : Nakładem Księgarni H. Altenberga, 1898. 228 p.
  2. Овсійчук В. Українське мистецтво другої половини XVI — першої половини XVII ст. Київ : Наукова думка, 1985. 182 с.
  3. Вуйцик В. Зодчий Павло Римлянин // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». 2004. № 14: Вуйцик В. С. Вибрані праці. С. 43–47.
  4. Архітектура Львова: Час і стилі. ХІІІ–ХХІ ст. / Уклад. Ю. Бірюльов. Львів : Центр Європи, 2008. С. 87–122.
  5. Замостяник І. Тестамент львівського архітектора Павла Римлянина // Український археографічний щорічник. 2009. № 13. С. 457–465.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Римлянин, Павло // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Римлянин, Павло (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
19.03.2025

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶