Потоцьких замок у Золотому Потоці

Пото́цьких за́мок у Золо́тому Пото́ці — комплекс оборонних споруд, архітектурна пам'ятка національного значення, селище Золотий Потік Чортківського району Тернопільської області, Україна.

Замок Потоцьких у Золотому Потоці

План

Вигляд зі сходу

Замковий двір

Мурований замок регулярного архітектурного типу міститься в історичному центрі селища на невисокому пагорбі над долиною р. Золотої (басейн р. Дністра).

Історична довідка

Замок збудував 1601 брацлавський воєвода ротмістр С. Потоцький (1568–1631; тепер Україна) за наказом короля Речі Посполитої Сигізмунда ІІІ Вази. Замок став головною резиденцією С. Потоцького та його дружини М. А. Могилянки (1591; тепер Молдова — 1638; тепер Україна), двоюрідної сестри Петра Могили. 1672 та 1676 замок здобувало й руйнувало військо Османської імперії. На початку 18 ст. замок відбудовано. 1786 Потоцькі продали замок Скварчинським. Згодом ним володіли послідовно магнати Ольшевські, Стойковські, Масловські й хасидські (див. Хасидизм) цадики Фрідмани із Садгори (тепер у складі м. Чернівців). У них замок купив 1875 австрійський шамбелян (камергер) і посол (депутат імперського парламенту Австро-Угорщини) Володимир Іполит з Олексова Гнєвош (1838–1909; тепер Україна). Останній намагався зберегти й реставрувати замок. Його нащадкам замок належав до 1939; у 1930-х вони забезпечили виконання робіт із консервації замку.

Від 2008 — в оперативному управлінні Національного заповідника «Замки Тернопілля». Від 2010 тривають роботи з реставрації та пристосуванння замку для культурно-освітніх потреб заповідника.

Характеристика

Замок квадратний у плані, з первісно чотирма наріжними баштами (одну західну не збережено) та однією надбрамною. Наріжні башти п’ятигранні, надбрамна — чотиригранна, з прилеглими обабіч прибрамними корпусами. На замковому дворі збережено прилеглі зсередини до оборонних мурів палац і господарський корпус. З південно-західного боку є рів з ескарпом і земляний оборонний вал.

Північна і східна башти двоярусні, південна вища. Північну башту перебудовано, проте при цьому збережено первісне склепіння першого ярусу. Башти мають прямокутні бійниці з лучковими перемичками.

Триярусна надбрамна башта міститься посеред північно-східного фасаду замку. Перший її ярус — аркова (див. Арка) брама в’їзду на територію замку, другий і третій яруси — житлові приміщення. Вікна мають наличники у стилі ренесанс.

Палац замикає північно-західний бік замкового двору. Він прямокутний у плані, одноповерховий, зі склепінчастим підвалом. Сучасний другий поверх — пізнього походження. Поздовжній фасад і причілки було оформлено ґанками й відкритою галереєю (не збережено). Портал первісного входу і наличники вікон декоровано (див. Декор) ренесансним різьбленням.

Південна башта
Південна башта, вигляд із двору

Значення

Замок належить до визначних ранньомодерних пам’яток оборонного будівництва у стилі ренесанс на Поділлі. Він є одним із найкраще збережених регулярних замків України.

Література

Лонкевич Д., Бойко О. Замки Тернопільської області // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». 2000. № 11. С. 59–88.
Skrzypecki T. H. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. Opole : Solpress, 2010. 256 p.
Вечерський В. Фортеці й замки України. Київ : [б. в.], 2011. С. 357–358.
Оконченко О. Еволюція об’ємно-планувальної структури фортифікацій бастіонних замків Західної України // Жовква крізь століття : в 7 вип. Львів : Растр-7, 2012. Вип. 2. С. 236–241.
Оконченко О. Принципи застосування ранніх бастіонних фортифікацій у замках Західної України // Жовква крізь століття : в 7 вип. Львів : Растр-7, 2012. Вип. 2. С. 219–235.
Вечерський В. Замки та фортеці України. Київ : Балтія-Друк, 2015. С. 70.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Потоцьких замок у Золотому Потоці // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Потоцьких замок у Золотому Потоці (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.04.2025