Михайлівська церква в Ужку
Миха́йлівська це́рква в Ужку́, Собору Архангела Михаїла церква в Ужку — пам’ятка архітектури національного значення, пам'ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, складник транскордонної номінації «Дерев'яні церкви Карпатського регіону Польщі та України», внесеної до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО 2013 за № 1424, Берегівський район, Закарпатська область, Україна.
|
Михайлівська церква в Ужку | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Місце розташування | Закарпатська область |
| Площа | 0,12 га; площа буферної зони 1,81 га |
| Рік внесення | 2013 |
| Критерії | (iii)(iv) |
Історична довідка
Церкву збудували зі смерекових брусів 1745 майстри Павло Тонів та Іван Циганин. 1895 церкву ремонтовано (з заміною пошкоджених нижніх вінців зрубів) майстром Петром Гиричем. У північно-західному куті подвір’я розташована невелика квадратна в плані двоярусна дзвіниця зрубно-каркасної конструкції під чотирисхилим дахом, збудована 1927.
Станом на 2022 це діючий православний храм.
Характеристика
Дерев’яні церква та дзвіниця розташовані в західній частині села Ужка на схилі пагорба над потічком. Це терени етнічної Бойківщини з південного боку основного хребта гірського пасма Бескидів, неподалік від Ужоцького перевалу. До території пам’ятки, площею 0,12 га, прилягають 2 цвинтарі: старий 19 — поч. 20 ст. та новітній 2-ї пол. 20 — 21 ст. Площа буферної зони 1,81 га. Церква є архітектурною домінантою західної частини села і добре проглядається в краєвидах гірського ландшафту.
Церква тризрубна, триверха, з квадратною в плані навою та значно вужчими прямокутними вівтарем і бабинцем. За композицією і конструктивним вирішенням належить до бойківської школи народної архітектури, однак має певні особливості, які зближують її з лемківською (див. Лемки) школою: західний верх-дзвіничка над бабинцем вищий, ніж східний вівтарний верх. Кутові з'єднання зрубу виконано в простий замо́к з двобічним вирізом з прямим потайним зубом. Зруби нави й вівтаря перекрито наметовими верхами з заломами. Над бабинцем влаштовано емпору, над нею — невисока каркасної конструкції вежа, яка колись виконувала функцію дзвіниці з первісно відкритою аркадою голосників (тепер зашито ґонтом) під наметовим дахом. Піддашшя, що спирається на профільовані випусти-кронштейни зрубів, переходить в дахи східного й західного зрубів. Усі стіни вище цього рівня, як і дахи, покриті ґонтом. Всередині простори нави і вівтаря розкриті у висоту і стягнені перехресними сволоками (у наві двома парами). Бабинець перекритий пласкою стелею. Другий ярус бабинця поєднаний з хорами при західній стіні нави арковим прорізом складної форми. В інтер’єрі зберігся іконостас 18 ст., окремі ікони 17 ст., стародруки 17 ст.
Значення
Михайлівська церква у с. Ужку є однією з кращих пам’яток народної дерев’яної архітектури так званої ужоцької групи на Закарпатті.
21.06.2013 рішенням 37-ї сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО внесено до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО у складі серійної транскордонної номінації «Дерев’яні церкви Карпатського регіону Польщі та України».
Література
- Вечерський В. В., Годованюк О. М., Тиманович Є. В. та ін. Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 116.
- Дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі. Львів : Гердан, 2011. С. 6–7.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Михайлівська церква в Ужку // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Михайлівська церква в Ужку (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.03.2020
