Емпора

Емпо́ра (від нім. empore — підвищення) — галерея або приміщення на другому ярусі церкви.

Емпора. Поперечний розріз п’ятинавової ґотичної базиліки. Емпори позначено жовтим кольором

Емпори відомі в сакральній архітектурі Західної Європи з 10 ст. Набули поширення у базиліках романського стилю і готики. Це галереї, влаштовані над бічними навами тринавових і п’ятинавових базилік, які відкривалися у середню наву аркадами трифоріїв. Вузькі бічні галереї з’єднувалися в західній частині храму, над входом і нартексом, широкою галереєю, яку використовували для розміщення церковного хору та орга́ну.

В українській дерев’яній церковній архітектурі емпори влаштовували у вигляді приміщення на другому поверсі церкви над бабинцем. Його перекривали плоскою стелею і завершували високим дахом або верхом з банею. З трьох боків емпору оточувала відкрита аркадна галерейка. Вхід на емпору влаштовували ззовні по дерев’яних сходах.

Емпору використовували під час літургії як приміщення для жінок; в окремі історичні періоди — як каплицю, відправи в якій могли відбуватися окремо від служб в основному храмі. Такі емпори відомі тільки у тридільних дерев’яних церквах західних областей України (Хрестовоздвиженська церква та дзвіниця в Дрогобичі, Церква Святого Юра у Дрогобичі).

Галерея

Усі фото — Вечерського В. В.

Емпора з орга́ном у ґотичному католицькому костелі
Емпора церкви Воздвиження Чесного Хреста у м. Дрогобичі
Емпора церкви Святого Юра у м. Дрогобичі
Інтер’єр емпори церкви Святого Юра у м. Дрогобичі

Література

Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 158.
Тарас Я. Українська сакральна дерев’яна архітектура: словник-довідник. Львів : Інститут народознавства Національної академії наук України, 2006. С. 154–156.
Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. 3-тє вид., допов. і перероб. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 110.

В. В. Вечерський