Кренеляж

Кренеля́ж (фр. crénelage — виймання), бланкування, зубці-мерлони — зубчастий парапет з бойовим ходом у завершенні оборонних мурів і башт замків, палаців, фортець у середньовіччі.

Три яруси кренеляжу в завершенні основного корпусу та вежі Палаццо Веккіо у м. Флоренції

Призначений для захисту підступів до укріплень. Зубці мали різноманітні форми: прямокутні (найпоширеніші); з заокругленим завершенням; у вигляді так званого «ластівчиного хвоста»; у добу Відродження — у вигляді фігурних стовпчиків з волютами тощо. Іноді бойовий хід кренеляжу накривали дахом-навісом для зручності захисників і забезпечення довговічності конструкції. Нерідко кренеляж поєднували з машикулями й додатковими оборонними галереями (Палаццо Веккіо у м. Флоренції). Ширина зубців відповідала габаритам людини. Проміжки між зубцями призначено для захисників укріплення, які з них стріляли в нападників і потім ховалися за зубцями від ворожого обстрілу у відповідь. З поширенням вогнепальної зброї в самих зубцях почали влаштовувати вузькі бійниці (Судацька фортеця). У міру розвитку артилерії масивний кренеляж влаштовували таким чином, щоб із проміжків між широкими зубцями можна було вести артилерійський обстріл прилеглої території [Замок великого магістра Ордену госпітальєрів (іоаннітів) у м. Родосі на острові Родос (Греція)]. Подальший розвиток артилерії у 16-17 ст. привів до ліквідації кренеляжу як елементу неефективної за нових умов баштово-стінової системи укріплень. В Україні кренеляж збережено на мурах і баштах Судацької фортеці, Хотинського замку (див. Хотинська фортеця і замок), Острозького замку та Верхнього замку в Луцьку.

Стилізовані (див. Стилізація(архітектура)) форми кренеляжу в архітектурних витворах стилістики історизму в 19 ст. використовувалися як декоративне (див. Декор) завершення фасадів і особливо веж палаців, вілл, особняків та громадських споруд.

Кренеляж з гарматами оборонних мурів Замку великого магістра Ордену госпітальєрів (іоаннітів) у м. Родосі
Кренеляж завершення надбрамної башти Верхнього замку в Луцьку

Література

Пламеницька О. Кренеляж // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 143.
Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 233.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Кренеляж // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кренеляж (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.02.2023