Верхній замок у Луцьку

Верхній замок у Луцьку в панорамі міста. Літографія за малюнком Наполеона Орди 1870-х. Джерело ілюстрації: Вечерський В. Фортеці й замки України. Київ, 2011. С. 394.
Верхній замок у Луцьку. План: 1 — В’їзна (Надбрамна) башта; 2 — Стирова (Свидригайлова) башта; 3 — Владича башта; 4 — будинок єпископа; 5 — шляхетський будинок; 6 — місце церкви св. Іоана Богослова. Джерело ілюстрації: Вечерський В. Фортеці й замки України. Київ, 2011. С. 395.
В’їзна (Надбрамна) башта. Вигляд з боку міста. Фото Вечерського В. В.
В’їзна (Надбрамна) башта. Фрагмент: угорі — замуровані портали двох первісних готичних брам, унизу — пізня брама, яка функціонує тепер. Фото Вечерського В. В.
Інтер’єр В’їзної (Надбрамної) башти. Видно значну товщину стін. Фото Вечерського В. В.
Міський сурмач сурмить о 12:00 на верхньому бойовому майданчику В’їзної (Надбрамної) башти біля щогли з національним прапором. Фото Вечерського В. В.
Замковий двір з Владичою баштою, повітовою скарбницею та музеєфікованими залишками церква св. Іоанна Богослова. Фотографія Вечерського В. В.
Мур з дерев’яним бойовим ходом та Стировою (Свидригайловою) баштою. Фотографія Вечерського В. В.
Будинок єпископа. Фото Вечерського В. В.
Верхній замок у Луцьку. Шляхетський будинок. Фото Вечерського В. В.

Ве́рхній за́мок у Лу́цьку, за́мок Лю́барта — пам’ятка архітектури національного значення, Україна. Мурований замок розташований у стародавній частині міста на невисокому пагорбі трикутної форми в плані. Він був однією з наймогутніших твердинь Волині, головною ланкою системи укріплень м. Луцька, в яку входили також Окольний або Нижній замок (зберігся частково) й міські фортечні стіни. Пагорб, на якому стоїть замок — це мисове городище, розташоване серед заболоченої рівнинної заплави. Оточений водами р. Стиру, її рукава Малий Глушець, а з напільного боку — глибоким, наповненим водою ровом, захищений з півдня та заходу додатковими укріпленнями, замок протягом кількох століть був неприступним.

Історична довідка

Лучеськ уперше згадано в Літописі Руському 1087. Вважається, що перші укріплення на місці теперішнього замку були збудовані близько 1000 за великого князя київського Володимира Святославича, котрий приєднав Волинь до своєї держави. Це дерев'яно-земляне укріплення стало дитинцем княжого Луцька, що був містом спершу Володимирського князівства, а від 1199 — Галицько-Волинського князівства. Ці укріплення витримали облоги: 1073 військ польського короля Болеслава Сміливого, 1149 князя Андрія Боголюбського, 1150 галицького князя Володимира Володаревича, 1155 князя Ярослава Осмомисла. Дерев’яно-земляні укріплення зруйновано 1261 за наказом волинського князя Василька на виконання ультимативної вимоги монголо-татарського полководця Бурундая. У дитинці була мурована церква св. Іоанна Богослова, збудована 1175–1180 і зруйнована 1775–1776.

Будівництво мурованого замку на місці давнього дитинця історичні джерела пов'язують з сином великого князя литовського Гедиміна Любартом Гедиміновичем (звідси й друга поширена назва пам’ятки — замок Любарта). Будівництво мурованого замку було завершено за правління князя Свидригайла, іменем якого названа одна з башт. 1388–1430 Луцький замок належав великому князю литовському Вітовту, за якого м. Луцьк перетворився на другу столицю Великого князівства Литовського.

З 06.01.1429 протягом 13 тижнів у Луцькому замку відбувся з'їзд європейських монархів. 1437 замок став королівським.

У замку 3 башти — В'їзна (Надбрамна), Стирова (Свидригайлова) та башта Владича. Спочатку замкові мури й башти, муровані з червоної цегли, були триярусними й завершувалися зубцями-мерлонами. Загалом архітектура замку була витримана в романо-готичних архітектурних формах з тяжінням до т. з. північної (німецької) цегляної готики, що особливо яскраво проявилося в характері архітектурних деталей, зокрема порталів. Пізніше, з огляду на поширення вогнепальної зброї, замкові мури й башти реконструювали. Це сталося перед 1540, коли з ініціативи князя-єпископа Юрія Фальчевського майстер Лукаш з м. Прешова (тепер Словаччина) керував роботами з надбудови замкових мурів і башт. Після цього замок набув ренесансних форм. Перебудови неодноразово проводилися і пізніше, коли в замку містилися різні урядові органи.

У 1930-х за часів польської окупації у замку проведено часткові ремонтно-консерваційні роботи. У Шляхетському будинку містився Волинський музей.

1970–1977 здійснено великі реставраційні роботи (архітектори М. Говденко та Олена Марківна Годованюк, 1929 р. н.), внаслідок яких були відновлені дахи над баштами та оборонні галереї вздовж мурів. У 1984–1986 здійснено масштабні археологічні дослідження. 1985 замок увійшов до складу Державного історико-культурного заповідника в м. Луцьку.

Характеристика

Мури, що оточують замок по периметру, зараз мають висоту 10–12 м за товщини 2,6–3 м. Бійниці розташовані в 3 яруси. З внутрішнього боку вздовж мурів тягнуться дерев'яні бойові галереї в кілька ярусів.

В'їзна (Надбрамна) башта розташована в західному куті замку, з боку міста. Вона чотирикутна в плані. Спочатку була триярусною, але пізніше стала п'ятиярусною. Загальна висота 27 м. Через рів був перекинутий дерев'яний звідний міст, який, піднімаючись, входив у нішу, що частково збереглася на західному фасаді. Склепіння перших трьох ярусів — хрестові нервюрні, традиційні для готики. Наприкінці 16 — на поч. 17 ст. було перебудовано п'ятий ярус і завершено його ренесансним аттиком. Контури колишніх зубців-мерлонів простежуються на східному і західному фасадах. Первісно в’їзд містився значно вище, ніж теперішня брама. Тепер на головному фасаді башти добре видно угорі — замуровані портали двох первісних готичних брам, унизу — пізню браму, яка функціонує й дотепер. У башті збереглися кручені сходи, що виводять на горішні яруси й на бойову галерею. У приміщеннях башти розгорнуто експозиції з історії та археології м. Луцька та Музей дзвонів.

Стирова (Свидригайлова) башта розташована в східній частині замку над р. Стиром. Квадратна в плані, чотириярусна, висотою 27 м. Під час археологічних розкопок 1978 під нею виявлено залишки давнішої кам'яної башти, можливо, середини 13 ст. У 15 ст. замурували зубці-мерлони, надбудували ще один ярус, пробили нові бійниці. 1552 у результаті перебудови замку над баштою з'явився аттик і кам'яні тесані облямування вікон у ренесансному стилі. Зберігся також білокам'яний готичний портал.

Владича башта розташована на північно-західному краю замку. Вона також квадратна в плані, спочатку триярусна, пізніше надбудовано четвертий ярус. Поряд з баштою містився палац єпископа («владики»), від чого й походить назва башти.

Біля південної стіни замку між В'їзною і Стировою баштами на місці давнього князівського палацу, що існував на поч. 15 ст. і згорів 1781, стоїть т. з. шляхетський будинок, збудований 1789 за наказом луцького старости князя Юзефа Клеменса Чарторийського (1740–1810). Він мурований, прямокутний у плані, одноповерховий, завершений високим бароковим дахом. Після реставрації 1960–1963 тут розміщується Художній музей — відділ Волинського краєзнавчого музею.

Поблизу Владичої башти стоїть т. з. єпископський будинок, побудований 1807 у стилі класицизму на місці старого єпископського палацу. Він мурований, двоповерховий на підвалі, квадратний у плані, з чотириколонним портиком на головному фасаді. На 2020 у ньому розміщується Музей книги.

У центрі замкового двору є напівпідземний павільйон, у якому законсервовано і музеєфіковано археологічні залишки (фундаменти, нижні частини стін, підлога, окремі знахідки) мурованої церкви св. Іоанна Богослова, збудованої у 1175–1180 і розібраної 1775–1776 за наказом греко-католицького єпископа Сильвестра Рудницького (1712/1713–1777) задля будівництва нового собору, яке не відбулося. Археологічну пам’ятку вичерпно дослідив 1982–1987 Волинський загін експедиції Ленінградського відділення Інституту археології АН СРСР під керівництвом Мар’яни Володимирівни Малевської (1918–2011). Після завершення археологічних розкопок та розчищення розкопу над ним і відкритими й музеєфікованими залишками храму 12 ст. споруджено консерваційний павільйон, у якому влаштовано музейну експозицію.

Значення

Верхній замок у Луцьку — найкраще збережений замок литовської доби в Україні та найрепрезентативніша пам’ятка давньої волинської архітектури.

Додатково

  • Для стародавньої архітектури Волині характерне поєднання візантійських традицій з західноєвропейськими, тобто з романським зодчеством і готикою. Саме на теренах Волині з 2-ї пол. 13 ст. розпочалося спорудження замків з мурованими баштами. Середньовічна волинська архітектура є сполучною ланкою між архітектурою Київської Русі та українською архітектурою 15–17 ст
  • 02.07.1941 німецькі окупанти знищили в замку 1160 евреїв. Ця трагедія дотепер ніяк не означена.
  • В’їзна (Надбрамна) башта Верхнього замку в Луцьку зображена на реверсному боці банкноти номіналом 200 грн. Ця ж башта зображена на аверсі ювілейної монети номіналом 5 грн, присвяченої 925-річчю Луцька. Її випустив 2010 Національний банк України як продовження нумізматичної серії «Стародавні міста України».
  • 2015 в м. Луцьку відроджено давню традицію, коли міський сурмач, якого називали «кликуном», щодня опівдні сурмить з верхнього бойового майданчика В’їзної (Надбрамної) башти замку біля щогли з національним прапором. У вихідні й святкові дні це відбувається двічі: о 12:00 та о 19:00. Уперше церемонія проведена 23.08.2015 о 19:00.

Література

  1. Колосок Б., Метельницький Р. Луцьк: Архітектурно — історичний нарис. Київ : Будівельник, 1990. С. 46–60.
  2. Колосок Б. Історіографія укріплень Луцька // Архітектурна спадщина України : в 5 вип. Київ : Українознавство, 1996. Вип. 3. Ч. 1. С. 36–60.
  3. Вечерський В. В., Годованюк О. М., Тиманович Є. В. та ін. Пам'ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 85–86.
  4. Троневич П. Система оборонних споруд Луцька в XVІ–XVІІ ст. // Середньовічні і ранньомодерні оборонні споруди Волині. Кременець : Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник ; Тернопіль : Астон, 2006. С. 107–117.
  5. Годованюк О. Вплив готики на муроване монументальне будівництво Волині кінця ХІІІ–ХVІ ст. // Архітектурна спадщина Волині. Рівне : ПП ДМ, 2008. С. 9–22.
  6. Вечерський В. В. Фортеці й замки України. Київ; Чернігів : Деснянська правда, 2011. 663 с.
  7. Вечерський В. В. Замки та фортеці України. Київ : Балтія-Друк, 2015. С. 76–78.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Верхній замок у Луцьку // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Верхній замок у Луцьку (дата звернення: 20.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
16.04.2020

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ