Перистиль

Перисти́ль (грец. περίστυλος від περί — навколо і στῦλος — стовп) — чотирикутний у плані двір, оточений з усіх боків критими колонними галереями (перистильний двір).

Античний гімнасій у м. Мілеті (тепер с. Балат, Туреччина). Реконструкція

Будинок, центральною частиною якого є такий двір, називається перистильним.

Є одним із найдавніших розпланувально-просторових архетипів (першооснов) будівельної діяльності людини. Сформувався у Середземномор’ї як наслідок спекотного клімату. Перистильні двори були обов’язковою частиною великих храмових комплексів у Стародавньому Єгипті (Храм Хонсу в м. Карнак, Храм Амона, Мут і Хонсу в Луксорі), в яких вони містилися між вхідними пілонами й гіпостильним залом (див. Гіпостиль). У Давній Греції довкола перистильних дворів групувалися приміщення громадських будівель: гімнасіїв, булевтеріїв, пританеїв. Агора також могла бути вирішена як великий перистильний двір.

Тип перистильного житлового будинку поширився у добу еллінізму, вплинувши на формування атріумного будинку (див. Атріум) у Стародавньому Римі. У багатих римських віллах у Помпеях і Геркуланумі (див. Помпеї, Геркуланум і Торре Аннунціата, археологічні комплекси) великі перистильні двори поєднували зі значно меншими атріумами. Основу композиції римських форумів (див. Форуми в Римі), імператорських палаців і вілл становив перистиль (Палац імператора Діоклетіана, Вілла імператора Адріана в Тіволі).

У ранньохристиянську добу (4–6 ст.) перистильні двори влаштовували перед входом у великі храми (Базиліка Святого Петра в Римі, не збережено). На цій основі у середньовіччі сформувався тип соборного та монастирського клуатру.

Галерея

Античний перистильний будинок на о. Делос (Греція). Аксонометричний розріз. Реконструкція.
Перистиль античного житлового будинку в м. Ольвії (тепер с. Парутине Миколаївського району Миколаївської області, Україна). Реконструкція Б. Фармаковського

Література

Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 322.
Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. С. 16, 29.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Перистиль // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Перистиль (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.12.2021