Кент, Вільям

Кент, Вільям. Портрет роботи Вільяма Айкмана 1710–1720

Кент, Вільям

(Kent, William)

Народження 01.01.1686
Місце народження Брідлінгтон
Смерть 12.04.1748
Місце смерті Лондон
Alma mater Святого Луки академія в Римі
Напрями діяльності архітектура
Чизвік-гауз у ландшафтному парку в Лондоні
Чизвік-гауз
Ландшафтний парк Чизвік-гаузу
«Куток поетів» у Вестмінстерському абатстві у Лондоні. У центрі — меморіал В. Шекспіра.

Кент, Ві́льям (англ. Kent, William, 01.01.1686, м. Брідлінгтон, регіон Південний Йоркшир, Велика Британія — 12.04.1748, м. Лондон, Велика Британія) — художник, дизайнер інтер’єру, меблів, ландшафтний дизайнер, архітектор, представник класицизму, основоположник типу англійського (ландшафтного) парку.

Життєпис

Народився у простій сім’ї у грудні 1685 (точна дата невідома), охрещений 01.01.1686. Замолоду розмальовував вивіски й карети. Місцеві заможні землевласники, помітивши художній талант юнака, заохотили його до вивчення образотворчого й декоративно-ужиткового мистецтва та архітектури; на зібрані спільнокоштом гроші відправили навчатися до Італії протягом 1709‒1719. За свій живописний твір 1713 отримав нагороду Академії Святого Луки в Римі. Влітку 1714 подорожував Північною Італією, де ознайомився з творами А. Палладіо, ставши його послідовником. В Італії познайомився з поціновувачем Палладіо лордом Р. Бойлом, графом Берлінгтоном (1694‒1753; Велика Британія) і 1719 разом із ним відвідав м. Париж, після чого обидва повернулися до Великої Британії. Надалі співпрацював з лордом Берлінгтоном, завдяки зв’язкам якого постійно мав престижні замовлення від британських аристократів і королівської родини.

Діяльність

Упродовж 18 ст. британські архітектори та їхні замовники орієнтувалися на стилістику пізнього італійського ренесансу, представлену, переважно, творами Палладіо. Його строгий лаконічний стиль був суголосніший британській вдачі, ніж химерні витвори Мікеланджело Буонарроті чи Дж. Б. да Віньйоли. Кент разом із однодумцями — представниками британської аристократії — будував і перебудовував у палладіанському стилі міські й сільські будинки, палаци, вілли, численні паркові споруди. Особливо популярним взірцем була вілла Ротонда поблизу Віченци авторства Палладіо, вільною реплікою якої є Чизвік-гауз на околиці Лондона — спільний витвір Кента й лорда Берлінгтона. Кент багато працював над створенням і реконструкцією інтер’єрів різних споруд, дотримуючись класицистичних принципів (але меблі для цих же інтер’єрів він проєктував у стилі бароко). Разом з тим за нагоди Кент працював і в стилі неоготики (меморіал І. Ньютона у Вестмінстерському абатстві в Лондоні).

Найважливіший внесок Кента у розвиток світової цивілізації — започаткування принципово нового напряму у ландшафтній архітектурі й садово-парковому мистецтві — створення так званого англійського пейзажного (або ландшафтного) парку, який принципово відрізнявся від регулярних парків: готичних, ренесансних італійських, барокових французьких. Англійський парк характерний відсутністю: прямих алей і центральних осьових перспектив, геометричного рисунку доріжок. Це вільна мальовнича композиція з хвилястою поверхнею землі, озерцями, гаями й галявинами з окремими деревами та групами їх. Трасування доріжок і алей криволінійне, визначене характером рельєфу місцевості й конфігурацією акваторій. Ці витвори людської творчості виглядають так, неначе створені самою лише природою. Але з тим поєднано окремі споруди й малі архітектурні форми (альтанки, мости, павільйони, романтичні руїни, вази й скульптури на п’єдесталах) у строгих класицистичних формах. Це створює художній контраст, важливий для естетичного сприйняття довкілля. Від середини 18 ст. англійські ландшафтні парки стали невід’ємним складником світового садово-паркового мистецтва.

Кент на прохання своїх замовників опрацював і перевидав рисунки й кресленики архітектора І. Джонса. Це видання на тривалий час стало посібником з архітектури і спричинилося до популяризації стилю класицизму.

На замовлення В. Кавендіша, герцога Девонширського (1698–1755; Велика Британія) 1733 створив перший дитячий візочок на коліщатках.

Т в о р и  (усі — Велика Британія):

  • мармурова зала у Холкхем-холлі у Норфолку 1726;
  • Чизвік-гауз у Лондоні 1726–1729;
  • парк Чизвік-гауза 1727–1736;
  • меморіал І. Ньютона у Вестмінстерському абатстві в Лондоні 1731;
  • сади маєтку Стоу-гауз у графстві Бекінгемшир 1731–1748;
  • будівля казначейства на Вайтхоллі у Лондоні 1733–1737;
  • куток поетів із меморіалом В. Шекспіра у Вестмінстерському абатстві в Лондоні 1740;
  • будинок на Арлінгтон-стріт у Лондоні 1741–1750;
  • площа Берклі й будинок на ній у Лондоні 1742–1744:
  • казарми й стайні кінної гвардії у Вестмінстері в Лондоні 1750–1759.

Визнання

За життя отримав визнання більше як дизайнер і творець садів, парків, аніж як зодчий. Його цінували як художника й навіть називали «другим Рафаелем Санті».

Мав звання головного архітектора і від 1739 — першого живописця короля (Георга ІІ).

Додатково

Як дизайнер Кент зажив настільки великої слави, що йому доручали створювати навіть жіночі сукні (на чому він зовсім не розумівся). За таку творчу неперебірливість його висміяв художник В. Гогарт у карикатурі, яка стала широко відомою.

А ф о р и з м и

М. Бусальї (нар. 1957; Італія), мистецтвознавець, професор Римського університету, автор книги «Розуміти архітектуру»: «Кент — перший архітектор, котрий перестрибнув через огорожу й побачив, що уся природа — це сад.»

Г. Волпол, граф Оксфордський (1717–1797; Велика Британія), мистецтвознавець, письменник (основоположник жанру «готичного роману»), політик: «Магомет уявив райський сад, а Кент створив щось значно більше.»

Праці

  • Inigo Jones: The designs of Inigo Jones: consisting of plans and elevations for publick and private buildings. London, 1727.

Джерело

  1. William Kent. Designing Georgian Britain. Katalog. London : Victoria & Albert Museum, 2013. 704 p.

Література

  1. Wilson M. William Kent. Architect, Designer, Painter, Gardener, 1685–1748. London : Routledge and Kegan Paul, 1984. 276 p.
  2. Bussagli M. Capire L`Architettura. Firenze : Giunti, 2003. P. 39, 324.
  3. Norwich J. J. Great Architecture of the World. New York : DaCapoPress, 2003. P. 192–193.
  4. Вечерський В. В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 183–184.
  5. Mowl T. William Kent. Architect, Designer, Opportunist. London : Jonathan Cape, 2006. 320 p.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Кент, Вільям // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кент, Вільям (дата звернення: 10.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
16.06.2026

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶