Гавіт

Гавіт перед храмом

Інтер’єр гавіту монастиря Сурб-Хач

Гаві́т (вірм. Կավիտ — двір), жаматун — у вірменській середньовічній мурованій архітектурі — приміщення перед храмом, аналогічне притвору в православній церкві.

Гавіти почали прибудовувати до храмів наприкінці 10 ст. на Півдні Вірменії. Від 11 ст. це поширено на всі території, де мешкали вірмени й були їхні храми та монастирі. Гавіти прибудовували до парафіяльних і монастирських храмів, а від 12 ст. нерідко гавіт зводили одночасно із храмом. Від того часу це були великі квадратні у плані чи прямокутні громадські споруди перед головним західним входом у храм, призначені для громадських зібрань, судових процесів, поховань представників знаті, проведення богослужінь. Їх також використовували як навчальні приміщення, в них розміщували бібліотеки: з цією метою у стінах влаштовували великі ніші, в яких зберігали книги. В інтер’єрі гавіт був великою залою, яку перекривали у різні способи.

Відомо понад 10 типів гавітів, які розрізняють відповідно до наявності чи відсутності колон в інтер’єрі, їхньої кількості, наявності, кількості й конструкції арок, типів склепінь (циліндричних, купольних) чи пласких стель, наявності чи відсутності центрального купола. У 13 ст. сталися новації в архітектурному вирішенні гавітів: винайдено новий спосіб безстовпного перекриття великої зали на основі перехресних арок (гавіт головної церкви монастиря Гегард 1230 – див. Гегард та верхів'я річки Азат).

У 17–18 ст. гавіти будували рідко. Поширення набули дев’ятипільні чотиристовпні гавіти, перекриті купольними чи хрестовими склепіннями [церкви Аствацацин у монастирському комплексі Вагараванк 17 ст. та на о. Ахтамар на оз. Ван 1763 (обидві — тепер Туреччина)].

В Україні до деяких вірменських храмів прибудовано гавіти. У монастирі Сурб-Хач в останній чверті 14 ст. до церкви із західного боку прибудовано гавіт, усередині розділений арками на пілонах на три нави й перекритий склепіннями. До Вірменського собору у Львові гавіт у вигляді зали без проміжних опор прибудовано 1630.

Гавіт перед храмом (позначено жовтим кольором) на плані монастиря Сурб-Хач (АР Крим, Україна)
Гавіт. Інтер’єр

Література

Thierry J.-M., Donabédian P. Armenische Kunst. Freiburg : Herder, 1988. P. 209.
Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 105.
Вечерський В. Курс історії архітектури країн Східної Європи. Київ : АртЕк, 2007. С. 61–62.