Опора

Вертикальні жорсткі опори стійково-балкової системи: а – квадратна; б – кругла (циліндрична); в – прямокутна; г – овальна; д – двогілкова; е – грибоподібна; є – V-подібна; ж – Т-подібна

Опо́ра — елемент конструкції будинку (споруди), який сприймає власну вагу споруди, її частини, а також постійні й тимчасові навантаження, що діють на неї, і передає їх на фундамент.

Опорами є капітальні стіни споруди (поздовжні й поперечні), ядра жорсткості у вигляді монолітних залізобетонних ліфтових шахт, інші елементи конструкцій або спеціальні конструкції (колони, стовпи, пілони, ванти, бики мостів тощо). У стійково-балковій системі опори можуть бути в плані квадратними, круглими, прямокутними, овальними з розширенням догори; двогілковими; грибоподібними круглими й гранчастими; V-подібними; Т-подібними тощо.

У вузькому значенні — нижній елемент конструкції, який безпосередньо приєднує її до фундаменту. Розрізняють опори: защемлені нерухомі, які не допускають ні лінійних, ані кутових переміщень; шарнірно- нерухомі, які допускають поворот опорної конструкції у її площині навколо шарніра; шарнірно-рухомі, які допускають поворот конструкції у її площині навколо шарніра і незначне поступальне переміщення паралельно опорній площині. Опори виконують із твердих довговічних матеріалів з великим запасом міцності.

Література

Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 195–196.
Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 303.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Опора // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Опора (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.11.2022