Стир

Стир — річка у Львівській, Волинській та Рівненській областях України та Брестській області Білорусі, права притока Прип’яті (басейн Дніпра).

Річка Стир на карті басейну Дніпра

Стир
Витік	Волинська височина
Гирло	Прип'ять (річка)
Довжина (км)	483
Площа басейну (кв.км)	13 130
Середня витрата (куб.м/с)	49,5
Тип живлення	мішане
Основні притоки	Радоставка, Судилівка, Чорногузка, Іква (притока Стиру), Слонівка, Пляшівка
Протікає через території	Україна, Білорусь
Міста на березі	Берестечко, Луцьк, Рожище, Вараш

Річка Стир біля с. Шибина Дубнівського району Рівненської області

Хрінницьке водосховище на р. Стирі

Характеристика

Витік. Гирло

Витік розташований біля с. Поникви Золочівського району Львівської області. Впадає в р. Прип’ять двома рукавами, які мають власні назви: лівий — р. Простир (біля с. Великі Диковичі Пінського району); правий — р. Старий Стир (біля с. Березці Столинського району).

Протяжність

Довжина 483 км (в Україні — 424 км), площа басейну — 13 130 км² (в Україні — 12 607 км²).

Напрям і характер течії

Річка бере початок у Львівській області на висоті 257 м над рівнем моря із джерел у заболоченій балці. Загальний напрям течії — північно-східний. Верхня й середня частини басейну розташовані на Волино-Подільській височині та її відрогах, нижня — на Поліській низовині (Волинське Полісся). Загальне падіння річки — 119 м. Для верхньої частини басейну характерний пагорбисто-рівнинний рельєф, розчленований глибоко врізаними річковими долинами, ярами та балками. В середній частині переважають горбисто-гривисті форми. Нижня частина плоска, має значну заболоченість. Лісистість басейну становить 22 %, заболоченість – 14 %.

Русло у верхній та середній течії звивисте, у пониззі — пряме, у верхів’ї — вузьке (від 2–3 до 10–20 м), у середній і нижній частинах басейну розширюється до 30–50 м. Найширшою (бл. 100 м) річка є біля сіл Стара Рафалівка та Млинок Рівненської області. Глибина річки на перекатах становить 0,5–1,5 м, на плесах — 2,0–3,5 м за швидкості течії 0,2–0,5 м/с.

Водний режим

Підйом рівня води весняного водопілля (0,2–0,5 м на добу) припадає на першу декаду березня. Літньо-осіння межень триває протягом травня–листопада (мінімальні рівні в червні–липні), зимова — протягом грудня–лютого. Льодохід триває 2–10 днів.

Упродовж року відзначаються короткотривалі підйоми рівня: влітку і восени — за рахунок дощових паводків; взимку — під час тривалих відлиг. Найбагатоводнішою річка буває навесні (в цей час проходить 40–45 % стоку від річного). На літньо-осінню межень припадає 32–38 %, на зимову — 22-23 % річного стоку. Середньорічна витрата води біля м. Луцька становить 30,8 м³/с, у гирлі — 49,5 м³/с. Хімічний склад води гідрокарбонатно-кальцієвий з мінералізацією, що змінюється за сезонами: від 371,0 мг/дм³ навесні до 502,6 мг/дм³ взимку.

Тип живлення

Живлення мішане з переважанням снігового.

Найбільші притоки

Ліві: Радоставка, Судилівка, Чорногузка, Липа, Серна, Лютиця, Окінка, Річиця, Жидувка, Омеляник.

Праві: Іква, Слонівка, Пляшівка, Болдурка, Любка, Рудка, Кормин, Рів, Конопелька, Сапалаївка.

Тваринний світ

Іхтіофауна Стиру — бл. 32 видів риб. Найпоширеніші види: плітка, краснопірка, верховодка, плоскирка, окунь. Поширені також: щука, лин, лящ, карась, в’юн, сом, йорж.

Екологічні проблеми

Антропогенне навантаження на річку проявляється через скиди стічних вод з очисних споруд населених пунктів, розташованих на її берегах, і, особливо, цукрових заводів (у містах Горохів, Дубно), які допускають аварійні скиди, що може призводити до замору (риби). Загалом, добре розвинена лучно-болотна заплава забезпечує достатню екологічну ємність водного середовища Стиру.

Значення

На Стирі у 1957–1958 створено Хрінницьке водосховище (об'єм — 0,05 км³, площа — 18,3 км²; розташоване в межах Дубенського району Рівненської області та Луцького району Волинської області), яке забезпечує роботу Хрінницької ГЕС (потужність — 0,9 МВт).

Воду річки також використовують для потреб Рівненської атомної електростанції та як водоприймач з осушувальних систем.

Міста на р. Стирі: Берестечко, Луцьк, Рожище, Вараш.

Додатково

У минулому Стир був судноплавною річкою від м. Берестечка до гирла. Судноплавство розпочалося перед Другою світовою війною. У 1950-х здійснювали річкові пасажирські перевезення за маршрутом Луцьк — Пінськ (Білорусь). З цією метою підтримували необхідну глибину судноплавного фарватеру (займалося Стир-Горинське управління річкового транспорту). Але розвиток автомобільного транспорту витіснив річкові перевезення в Україні по Стиру та Горині: пасажирські було припинено 1974, вантажні — 1996.

Література

Мольчак Я. О., Мігас Р. В. Річки Волині. Луцьк : Надстир’я, 1999. 174 с.
Гопчак І. В. Екологічна оцінка якості поверхневих вод Хрінницького водосховища // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. 2009. Вип. 3 (47). Ч. 1. С. 9–15.
Василенко Є. В., Дутко О. В., Коноваленко О. С. та ін. Закономірності внутрішньорічного розподілу стоку річки Стир та особливості його змін // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2011. № 1 (22). С. 80–87.
Данько К. Ю., Ободовський О. Г. Аналіз інтенсивності прояву вертикальних руслових деформацій річок басейну р. Стир // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2011. № 4 (25). С. 56–66.
Забокрицька М. Р., Хільчевський В. К. Водні об’єкти Луцька: гідрографія, локальний моніторинг, водопостачання та водовідведення // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2016. № 3 (42). С. 64–76.
Ганущак М., Тарасюк Н. Водний чинник в розвитку і функціонуванні природно-антропогенних комплексів басейну річки Стир. Луцьк : Вежа-Друк, 2019. 236 с.
Хільчевський В. К., Гребінь В. В., Манукало В. О. Гідрологічний словник. Київ : ДІА, 2022. 236 с.
Річка Стир // Регіональний офіс водних ресурсів у Волинській області Державного агентства водних ресурсів України (офіційний сайт). URL: https://vodres.gov.ua/node/1353

Автори ВУЕ

М. Р. Забокрицька
В. К. Хільчевський

Покликання на цю статтю: Забокрицька М. Р., Хільчевський В. К. Стир // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Стир (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.11.2023