Будівля панорами «Оборона Севастополя 1854–1855 років»

Буді́вля панора́ми «Оборо́на Севасто́поля 1854–1855 рокі́в»пам’ятка архітектури національного значення, Україна.

Будівля панорами «Оборона Севастополя 1854–1855 років» у Севастополі.
Фото Вечерського В. В
План на рівні оглядового майданчика. Джерело ілюстрації: Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 202
Переріз. Джерело ілюстрації: Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 202
Фрагмент фасаду з мармуровими бюстами С. О. Хрульова і О. І. Панфілова.
Фото Вечерського В. В.

Загальні відомості

Будівля панорами розташована в м. Севастополі на Бастіонній горі в парковій зоні Історичного бульвару. На цьому місці під час подій Кримської війни 1853–1856 був Четвертий бастіон, в обороні якого 1854–1855 брав участь Л. Толстой. Разом із Володимирським адміральським собором панорама формує виразний силует історичного середмістя Севастополя з боку Південної бухти та Корабельної сторони.

Історична довідка

Панорама створена до 50-річчя оборони Севастополя під час Кримської війни 1853–1856. Споруда збудована 1902–1904 за проектом військового інженера підполковника
Ф.-О. Енберга (1859–1937) й архітектора В. Фельдмана (1864–1928; тепер РФ — тепер Україна).

Власне панорама — живописне полотно (завдовжки 115 м, заввишки 14 м, загальною площею 1 610 кв. м) та предметний план (площею 1 000 кв. м) — створені 1901–1904 групою живописців під керівництвом художника-баталіста Ф. Рубо в м. Мюнхені. Відкриття панорами відбулося 14.05.1905 за участю ветеранів оборони Севастополя 1854–1855.

Під час Другої світової війни 25.06.1942 внаслідок бомбардування й артилерійського обстрілу сталася пожежа. 27.06.1942 уцілілу частину живописного полотна, розрізану на 86 фрагментів, евакуювали до м. Новоросійська (тепер Краснодарський край, РФ). Було врятовано 1 116 кв. м автентичного живописного полотна, проте його технічний стан унеможливив реставрацію. Будівля панорами зазнала руйнувань. 1953 її було відбудовано за проектом архітектора В. Петропавловського (1918–2000; тепер Україна) й обладнано допоміжним інженерно-технічним устаткуванням. Для цього прибудовано цокольний поверх, з’єднаний з основною спорудою галереєю. Змінено форму світлового ліхтаря бані, проте під час реставрації 1974 її відновлено в первісному вигляді.

У зв’язку зі значними втратами живописного полотна панорами вирішено не реставрувати його, а виконати заново. Творчий колектив із 17 художників, очолюваний реставратором В. Яковлевим (1893–1953; тепер РФ), а після його смерті художником П. Соколовим-Скаля (1899–1961; тепер РФ) відтворив полотно панорами до 100-річчя оборони Севастополя. Предметний план створено наново, з відхиленнями від оригіналу. Відкриття оновленої панорами відбулося 16.10.1954.

Після анексії Криму Росією 2017 будівлю панорами «Оборона Севастополя 1854–1855 років» незаконно оголошено об’єктом культурної спадщини Росії регіонального значення.

Характеристика

Споруда є ротондою без вікон, внутрішнім діаметром 38 м. Усередині вздовж стін натягнуто живописне полотно, а в центрі стоїть оглядова вежа з круговим оглядовим майданчиком із трьома горизонтами. В архітектурно-художньому оздобленні фасадів використано класицистичні архітектурні елементи й деталі. Циліндричний об’єм зовні членують пілястри, які потовщуються донизу як контрфорси. Стіни завершує розвинений карниз із парапетом.

Фасади виконують меморіальну функцію: замість вікон влаштовано глибокі ніші, у яких встановлено мармурові бюсти відомих героїв оборони Севастополя: адміралів В. Корнілова (1806–1854; тепер РФ — тепер Україна), П. Нахімова, В. Істоміна (1810–1855; тепер РФ — тепер Україна), О. Панфілова (1808–1874; тепер РФ), Ф. Новосильського (1808–1892; тепер РФ), Г. Бутакова (1820–1882; тепер Латвія — тепер РФ), генерала С. Хрульова (1807–1870; тепер РФ — тепер Україна), офіцера А. Мельникова (1827–1879), матросів П. Кішки та Г. Шевченка (дата народження невідома — 1855), сестри милосердя Даші Севастопольської (Д. Михайлова, 1836–1892; тепер РФ), хірурга М. Пирогова, письменника Л. Толстого.

Для організації входу до панорами й розміщення вестибюля, адміністративних та інших допоміжних приміщень до циліндричної частини прибудовано прямокутний двоповерховий об’єм з одноповерховими бічними крилами. Стіни викладені з вапняка, облицьованого тесаним інкерманським каменем. Круглу частину споруди перекрито банею, увінчаною світловим ліхтарем. Для освітлення панорами денним світлом баню оперізує широка скляна смуга, яка візуально полегшує масивність бані. Для приховування місця спирання бані на стіни над карнизом зведено високий парапет. Баня є просторовою стрижневою структурою з 16-ма ребрами і 16-ма проміжними кроквами параболічної форми. Крокви спираються на опорне кільце діаметром 39,8 м. Баня укрита міддю. В інтер’єрі під банею над кільцем, що утримує живописне полотно, влаштовано обхідний майданчик, на якому змонтовано софіти для підсвічування картини.

Література

  1. Андрущенко М. П. Будинок панорами «Оборона Севастополя 1854–1855 рр.» // Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 214-215.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Будівля панорами «Оборона Севастополя 1854–1855 років» // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Будівля панорами «Оборона Севастополя 1854–1855 років» (дата звернення: 21.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
21.05.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ