Шпінель

Шпінель
Синоніми	балас-рубін, бале-рубін, магнезіошпінель
Клас мінералу	оксиди
Колір	оранжевий, червонувато-бурий, коричневий
Форма кристалів	октаедр, рідше — додекаедр, куб
Сингонія	кубічна
Твердість	7, 5–8, 0
Блиск	скляний
Прозорість	прозорий
Густина	3, 5–4, 1 г/см³
Особливі характеристики	рідкісний

Шпіне́ль, балас-рубін, бале-рубін, магнезіошпінель — мінерал класу оксидів і гідроксидів, складний оксид алюмінію і магнію.

Група шпінелі.

Історична довідка

Першу згадку про шпінель датовано 13 ст. Уперше знайдено в родовищі Кухілал на південному заході Паміру під час дослідницької експедиції М. Поло. Однак мінерал прийняли за рубін через подібність кольору і кристалічної структури. Виокремлювати шпінель з-поміж схожих мінералів стали на початку 19 ст.

Існують різні версії походження назви мінералу:

від грец. σπίνος — чиж (через подібність забарвлення);
від грец. σπινθήρας — іскра (пояснюють його яскравим блиском);
від (італ. spinella, зменшув. від лат. spina — шип, тернина) — колючка (завдяки гострій формі кристалів).

Назву передавали в різних варіантах написання в Європі принаймні з 16 ст.: Spynell — в Англії (1528), Spinella — у праці «Про гірничу справу» (лат. «De Re Metallica»; 1546) Г. Агриколи, Spinellus — у книзі «Історія дорогоцінних каменів» (лат. «Gemmarum et Lapidum Historia»; 1609) мінералога А. де Бодта (1550–1632; тепер Бельгія).

У середньовіччі мінерали червоного кольору, серед них і червону шпінель, називали лал.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула: MgAl₂O₄ або (Fe,Mg,Cr)Al₂O₄.

Хімічний склад (%): MgO — 28,2; Al₂O₃ — 71,8.

Домішки: FeО, Fe₂O₃, ZnO, MnO, Mn₂O₃, Cr₂O₃, TiO₂ та інші.

Фізичні властивості

Сингонія кубічна. Гексоктаедричний вид. Кристалічна структура координаційна, високосиметрична. Утворює октаедричні, рідше — додекаедричні та кубічні кристали. Характерні сплющені двійники по (111), рідше — двійники проростання, шестерники, утворені внаслідок повторного двійникування. Густина — 3,5–4,1 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 7,5–8,0. Домішки хромофорів зумовлюють оранжеве, червонувато-буре, коричневе забарвлення. Безбарвна шпінель трапляється зрідка. Прозора. Ізотропна. Блиск скляний, сильний. Риса біла.

Асоціації: андалузит, везувіан, гранати, корунд, магнетит, піроксени, силіманіт, скаполіти, флогопіт, форстерит, хлорити, хондродит тощо. Накопичується у розсипах.

Походження. Розташування родовищ

Шпінель — типовий мінерал контактово-метасоматичних утворень. Уламковий мінерал. Виникає у пневматолітових і гідротермальних умовах на контакті з вапняками; рідше — в магматичних гірських породах як продукт безпосередньої кристалізації з магматичного розплаву (допоміжний мінерал у базальтах, кімберлітах, перидотитах та ксенолітах тощо); інколи — в метаморфічних гірських породах та регіонально-метаморфізованих багатих на алюміній сланцях.

Поширення: Франція (регіон Окситанія), Фінляндія (область Уусімаа), Шрі-Ланка (поблизу м. Ратнапура), М’янма (долина Могок), Таджикистан (родовище Кухілал).

Трапляється у США (штати Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Каліфорнія), Канаді (провінції Онтаріо, Квебек), Німеччині (земля Баварія), Італії (вулкани Монте-Сомма і Везувій, область Кампанія), на островах Мадагаскарі та Калімантані.

Шпінель в Україні

На території України трапляється як акцесорний мінерал у вивержених гірських породах Українського кристалічного щита і Вигорлат-Гутинської вулканічної гряди в Закарпатті.

Значення

Кольорові прозорі різновиди шпінелі використовують як дорогоцінні камені.

Штучна шпінель — вогнетрив, стійкий до дії розплавів матеріалів основного складу. Світло-блакитна синтетична шпінель є імітацією аквамаринового берилу. Зелену синтетичну шпінель використовують як імітатор смарагду або турмаліну. Синтетичну шпінель, яка виглядає як скло, але має значно вищу міцність, застосовують у військових і комерційних цілях.

Застосовують також у виробництві кераміки та стійких керамічних фарб, як діелектрик і магнітний матеріал (ферошпінель).

Література

Dana E. S. Dana’s System of Mineralogy. 5th ed. New York : Yale University Press, 1868. 827 p.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Шпінель // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003. URL: https://rruff.info/doclib/hom/spinel.pdf
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 С.
Шпінель // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
Warr L. N. IMA–CNMNC Approved Mineral Symbols // Mineralogical Magazine. 2021. Vol. 85. P. 291–320.