Рубін

Рубін
Синоніми	сардіс, лал
Клас мінералу	оксиди
Колір	від жовтувато-червоного до насиченого карміново-червоного
Форма кристалів	шестигранна, дипірамідальна, таблитчаста, призматична
Сингонія	тригональна
Твердість	9, 0
Блиск	скляний
Прозорість	прозорий
Густина	3, 97–4, 05 г/см³

Рубі́н (нім. Rubin, давньофранц. rubin, пізньолат. rubinus, від лат. rubeus, ruber — червоний) — мінерал, різновид корунду.

Застарілі назви — сардіс, лал.

Історична довідка

Рубіни видобували у шахтах на території давньої Бірми (тепер М’янма) ще у бронзовому віці. Воїни вживлювали рубіни під шкіру з вірою, що це зробить їх невразливими для ворожої зброї. Від середньовіччя найбільшої слави зажили рубіни Могоку (місто у північно-східній М’янмі) — тут, у «долині рубінів», протягом майже п’ятнадцяти століть видобували найкращі у світі рубіни відтінку «голубиної крові» (чистий, яскравий, глибокий червоний колір).

Понад 2000 років тому рубіни використовували як талісмани в Індії. Знали рубіни у Стародавньому Єгипті, Давній Греції, Стародавньому Римі.

Від найдавніших часів рубіни видобувають на Памірі (родовище Кухілал, Таджикистан).

В українській науковій літературі рубін уперше описаний у лекції Феофана (Прокоповича) «Про камені та геми» (Києво-Могилянська академія, 1705–1709).

1800 в Європі відкрили спорідненість рубіна з сапфіром (червоний корунд називають рубіном, синій — сапфіром). Перші мікроскопічні синтетичні рубіни створив хімік М. А. О. Годен (1804–1880; Франція), сплавивши за високої температури калійний галун із невеликою кількістю хрому як пігменту.

Характеристика

Хімічна формула: Al₂O₃.

Сингонія тригональна. Кристали шестигранні дипірамідальні, таблитчасті, рідше призматичні.

Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 9,0 [серед природних дорогоцінних каменів вищу твердість мають тільки муассаніт (9,5) і алмаз (10,0)].

Густина 3,97–4,05 г/см³.

Колір червоний, з різними відтінками. Від червоної шпінелі відрізняється формою кристалів.

Спайність відсутня. Злам дрібнораковистий, нерівний, крихкий.

Плеохроїзм сильний від жовтувато-червоного до насиченого карміново-червоного.

Люмінесценція сильна, карміново-червона.

Походження. Родовища

Утворюється метасоматичним шляхом як пневматолітово гідротермальний мінерал під час процесів скарнування мармурів (родовища у М’янмі, Таїланді, Пакистані). Може міститись у жилах слюдистих плагіоклазитів серед кальцифірів та ультраосновних порід (родовища у Танзанії, Кенії). Головний промисловий тип родовищ — елювіально-делювіальні й алювіальні розсипи ближнього зносу.

Родовища рубінів є на всіх континентах, крім Антарктиди. Цінують здебільшого азійські рубіни. Користуються попитом рубіни зі Східної Африки (Танзанія).

Головні країни — експортери рубінів: Мадагаскар, Мозамбік, М’янма, Таїланд, Шрі-Ланка, В’єтнам, Камбоджа. Мозамбік у провідні видобувники рубінів вивела копальня Монтепуез (провінція Кабо-Дельгадо), що на одному із найзначніших рубінових родовищ світу, де мінерал виявили у 2009.

Відоме родовище Могок у М’янмі тепер дає небагато мінералів. Натомість головним із видобутку рубінів у країні стало родовище біля м. Монг Хсу (штат Шан), розробку якого почали у 1990 х.

Історично рубіни видобувають у Таїланді, Камбоджі (провінція Пайлін), Афганістані (родовище Джегдалек, біля м. Кабула), Австралії, Бразилії, Колумбії, Індії, Намібії, Японії та Шотландії. Рубіни унікального малинового кольору має Північна Македонія (здебільшого в околицях м. Прилепа).

Рубіни у США знайдено у штатах Монтана, Північна Кароліна, Південна Кароліна і Вайомінг.

Підтверджені запаси рубінів вартістю до 500 млн доларів США розвідані на території Азад-Кашмір (Пакистан). Однак станом на 2017 через відсутність інвестицій тут існувала лише одна шахта.

У Гренландії 2017 почала працювати шахта Ааппалутток, розташована за 160 км на південь від м. Нууки. Гренландські рубіни вважають одними із найдавніших, їм приблизно 3 млрд років.

В Україні рубіни є у Середньому Побужжі (Капітанівське родовище у Кіровоградській області).

Застосування

У квантовій електроніці, зокрема лазерній техніці, застосовують синтетичні рубіни. Найперший лазер (твердотільний) на штучному рубіні у 1960 створив Т. Майман (1927; США — 2007; Канада).

Дорогоцінний камінь І категорії використовують у коштовних ювелірних виробах; для виготовлення годинникових каменів.

Найвідоміші рубіни. Таблиця

Назва	Вага	Місце зберігання
Рубін Едуарда	167 каратів	Британський музей природничої історії, м. Лондон
Зірчастий рубін «Ріва»	138,7 каратів	Смітсонівський інститут, м. Вашингтон
Зірчастий рубін «Де Лонга»	100 каратів	Американський музей природничої історії, м. Нью-Йорк
Рубін «Мир»	43 карати	Американський музей природничої історії, м. Нью-Йорк

Додатково

Рубіни, як інші дорогоцінні камені, оцінюють за критеріями, відомими як «чотири C» (англ. cut, color, clarity, carat — ограновування, колір, прозорість і вага в каратах). Найважливішим фактором є колір, що ділиться на три компоненти: відтінок, насиченість і тон.

Рубіни оцінюють також за країною походження.

Фактично 95 % рубінів на ювелірному ринку проходять процедуру облагородження. Завдяки термічній обробці покращується зовнішній вигляд каменя, рубін набуває насиченого кольору і товарного виду. Облагородження за допомогою тільки нагрівання не вважають негативним явищем, оскільки камінь не втрачає натуральності. Найвищу ціну та інвестиційну привабливість мають природні, не облагороджені рубіни.

Цитата

З роману Ж. Кесселя «Долина рубінів».

Переклад:
«Усі рубіни, про які йдеться у найдавніших текстах — Корані, Пісні пісень, китайських літописах та індійських ведах, — усі рубіни, якими з незапам’ятних часів прикрашали себе князі, королі та імператори, усі рубіни, завдяки яким вони пишалися діадемами, тіарами й коронами, а також ті, що досі ще заховані у скарбах раджів, — усі до останнього, до найдавнішого, прийшли до нас із Могоку».
Оригінал:
«Tous les rubis dont parlent les textes les plus anciens, le Coran, le Cantique des Cantiques, les annales de la Chine et les sagas des Indes, tous ceux dont se sont parés depuis des temps immémoriaux princes, rois et empereurs, tous ceux qui ont enorgueilli diadèmes, tiares et couronnes, tous ceux que dissimulent encore les trésors des rajahs, tous jusqu’au dernier, jusqu’au plus antique, ils sont venus de Mogok».
Цит. за: Kessel J. La vallée des rubis. Paris : Éditions Gallimard, 1994. P. 12. URL:
https://www.librairie-gallimard.com/livre/9782070235797-la-vallee-des-rubis-joseph-kessel/
Переклад Глухової С. В.

Література

Лазаренко Є. К., Винар О. М. Рубін // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Губарець В. В., Падалка І. А. Із чарівних комор підземелля: Світ корисних копалин України. Київ : Техніка, 2003. 256 с.
Латиш І. К., Падалка І. А. Коштовне та декоративне каміння України. Київ : АртЕк, 2003. 144 с.
Бакка М. Т., Олексійчук С. Б. Гемологія (практичні аспекти). Житомир : Житомирський державний технічний університет, 2005. 287 с.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2007. Т. 2. 670 с.
Індутний В., Мережко Н., Пірковіч К. Аналіз ринку рубінів за якісними та вартісними показниками // Технічні науки та технології. 2017. № 2 (8). С. 66–74.
Рубін // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.