Флогопіт

Флогопіт
Синоніми	слюда магнієва
Клас мінералу	силікати
Колір	червонувато- та жовтувато-бурий, зелений
Форма кристалів	стовпоподібна, короткопризматична, пластинчата
Сингонія	моноклінна
Твердість	2–3
Блиск	скляний
Прозорість	прозорий, напівпрозорий
Густина	2, 8–3, 0 г/см³
Особливі характеристики	діелектрик

Флогопі́т (від грец. φλογερός — вогняний), слюда магнієва — поширений мінерал класу силікатів, підкласу листових силікатів, групи слюд.

Магніїстий різновид біотиту.

Історична довідка

1841 мінералу дав назву і описав мінералог Й. А. Ф. Брейтгаупт (1791–1873; Німеччина).

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула: KMg₃[AlSi₃O₁₀](F, OH)₂.

Хімічний склад, %: K₂O — 8,52; MgO — 29,38; Al₂O₃ — 11,25; SiO₂ — 45,05; H₂O — 5,37 (за зразком родовища Едвардс, штат Нью-Йорк, США).

Домішки: BaO, Сr₂O₃, Na₂O, P₂O₅, FeO, Li₂O, Fe₂O₃, MnO, CaO, NiO, TiO₂, SrO, Cs₂O.

Фізичні властивості

Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Кристали стовпоподібні, короткопризматичні, пластинчаті, часто псевдогексагональні, з грубою штриховкою на гранях призми. Характерні двійники за базопінакоїдом, агрегати лускаті, пластинчаті, зрідка волокнисті. Легко розщеплюється на пружні листочки. Спайність досконала по (001).

Густина — 2,8–3,0 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 2–3. Колір червонувато- та жовтувато-бурий, зелений. Блиск скляний. На площинах спайності має перламутровий полиск. Діелектрик. Походження — магматичне (див. Магматизм), метаморфічне (див. Метаморфізм), метасоматичне (див. Метасоматичні гірські породи).

Різновиди

За хімічним складом виокремлюють різновиди флогопіту:

барієвий (містить до 1,3 % ВаО);
баріїстий (містить до 2,5 % ВаО);
флогопіт–гекторит (місцева назва проміжного продукту зміни флогопіту, знайденого поблизу м. Гектора, шт. Каліфорнія, США);
залізистий (різновид з Чехії, що містить 6,77 % FeO);
залізний, ферифлогопіт (різновид з пегматитів родовища Теширош, Японія, що містить 14,73 % Fe₂O₃);
манганистий (різновид з родовища Казо-Майн, Японія, що містить до 18,24 % MnO);
натріїстий (різновид з родовища Маутерн, земля Штирія, Австрія, що містить до 6 % Na₂O);
титановий (містить до 9 % ТіО₂);
флогопіт 3Т (політипна тригональна модифікація флогопіту);
флуорфлогопіт (штучний флуористий флогопіт);
тетраферифлогопіти (флогопіти, що містять тривалентне (див. Валентність) залізо у четверній координації; знайдені у лужно-ультраосновних породах Кольського півострова та у карбонатитах Сибіру).

Походження. Розташування родовищ

Трапляється в контактово-метасоматичних утвореннях і в пегматитових (див. Пегматит) жилах, які перетинають доломітизовані (див. Доломіт) вапняки або інші бідні на кремнезем та залізо-магнезіальні породи; в ультраосновних породах — кімберлітах, перидотитах, лампроїтах і серпентинітах; у метаморфічних породах.

Знайдений у контактово-метаморфізованих та метасоматичних мармурах в Італії (регіон Ломбардія), Шотландії (округ Хайленд), Ірландії (провінція Ленстер), французьких Піренеях, США (штат Колорадо), Російській Федерації (Прибайкалля), трапляється у кімберлітах Південно-Африканської Республіки, Канади, карбонатитах у Мурманській області (Російська Федерація).

Флогопіт в Україні

Присутній у Приазов’ї, в межах Українського кристалічного щита, зокрема, у Вінницькій області (Лукашівське родовище флогопіту).

Значення

Використовують у будівництві, виробництві фарб, як термоізолятор тощо. Флогопіт деяких родовищ — потенційне джерело рідкісних металів.

Література

Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 6th ed. New York : Wiley, 1892. Vol. 3. P. 632–634.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. флогопіт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003.
Strunz H., Nickel E. Strunz Mineralogical Tables. 9 aufl. Stuttgart : E. Schweizerbart'sche, 2001. P. 666.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Флогопіт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Флогопіт (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.04.2023