Магматичні гірські породи

Магмати́чні гірські́ поро́ди — ендогенні гірські породи, первинним джерелом яких є магма.

Є мінеральними асоціаціями, утвореними внаслідок кристалізації або затвердіння магми всередині земної кори та на поверхні після виверження вулканів.

Становлять понад 90 % маси літосфери.

Магматична гірська порода

Характеристика

Виділяють два головних класи магматичних гірських порід: інтрузивні (глибинні) та ефузивні (виливні). Перші мають повнокристалічну структуру та найчастіше масивну текстуру, другі — склуваті й порівняно рідко повнокристалічні, мають флюїдну та мигдалекам’яну текстуру (іноді трапляються інші текстури).

За вмістом кремнезему (SiO2) магматичні гірські породи ділять на чотири групи: кислі (65–78 %), середні (56–65 %), основні (40–53 %) та ультраосновні (менше 40 %).

За вмістом (Na2О + K2О) виокремлюють три ряди магматичних гірських порід: нормальної лужності, з підвищеним вмістом лугів (сублужні) і лужні. Останні виділені за появою в них фельдшпатоїдів і (або) лужних темнокольорових силікатів (піроксенів і амфіболів). Граничні значення (Na2О + K2О) між рядами магматичних гірських порід суттєво варіюють з огляду на належність до тієї або іншої групи.

Виділені також натрієві, калієво-натрієві та калієві серії магматичних гірських порід (за величиною Na2О/K2О), крім того, види і різновиди.

З групами й рядами магматичних гірських порід пов’язані певні корисні копалини: з кислими магматичними гірськими породами — руди олова, вольфраму, золота; з основними — титаномагнетит, мідні руди, ісландський шпат; з ультраосновними — руди хрому, платини, нікелю, а з лужно-ультраосновними — руди титану, фосфору, цирконію, рідкісноземельних елементів. У геологічній історії Землі відбувається еволюція магматичних гірських порід у напрямку збільшення різноманітності їхніх формацій, а також зміна примітивних магматичних серій диференційованими.

Класифікація магматичних гірських порід

За умовами утворення

  • Гіпабісальні
  • Ефузивні
  • Експлозивні
  • Інтрузивні

За хімічним складом

  • Кислі
  • Основні
  • Середні
  • Ультраосновні

За структурою

  • Афанітові
  • Криптокристалічні
  • Фенокристалічні

Поширення

Магматичні гірські породи архейського (див. Архей) та протерозойського (див. Протерозой) віку беруть участь у будові кристалічного фундаменту території України. У межах Українського кристалічного щита граніти всіх видів утворюють масиви: габро, габро-норити та лабрадорити залягають разом із гранітами або у формі дайок і міжпластових тіл. Інтрузивні та ефузивні утворення фанерозойського (див. Фанерозой) віку залягають в осадових товщах на різних глибинах і виходять на поверхню. У Донецькій складчастій споруді серед девонських (див. Девонський період) відкладів на межі з Приазовським блоком є пікрит-базальти і кварцові порфіри, штокоподібні інтрузії піроксенітів та габро. У Криму магматичні гірські породи поширені від мису Фіолент до мису Кіїк-Атлама. Габро-діабази, діорит-порфірити, гранодіорит-порфірити складають гори-лаколіти Аюдаг, Урага, Чамни-Бурун. Тіла магматичних гірських порід відомі в долині Сууксу, на масиві Карадаг, на вододілах рік Салгиру, Альми, Бадраку. В Українських Карпатах виявлено пласти і шток (геологія)и метаморфізованих порфіритів і ортоамфіболітів серед палеозойських порід Чивчинських гір і Рахівського масиву. Часто трапляються неогенові покриви андезито-базальтів та інших ефузивних порід, які у Вулканічному хребті досягають потужності 700 м. Основні родовища магматичних корисних копалин в Україні пов’язані з Українським кристалічним щитом, де їх розробляють кар’єрами (лабрадорити –– в Житомирській, габро –– Рівненській, граніти — Житомирській, Кіровоградській, Запорізькій та Вінницькій областях).

Використання

Магматичні гірські породи використовують як будівельні (туфи, лабрадорити і ін.), абразивні, теплоізоляційні (пемза, перліт) матеріали та як сировину для вилучення цінних компонентів (напр., алюмінію з нефелінових сієнітів).

Література

  1. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  2. Свєшніков К. І., Побережська І. В., Дорошенко Ю. П. Магматичні породи та породні сполучення. Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2010. 426 с.
  3. Okrusch M., Matthes S. Mineralogie: Eine Einführung in die spezielle Mineralogie, Petrologie und Lagerstättenkunde. 9 aufl. Berlin : Springer, 2014. 728 p.


Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Магматичні гірські породи // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Магматичні гірські породи (дата звернення: 23.06.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
29.04.2021


Увага! Опитування на честь 30-ліття незалежності