Форстерит

Форстерит
Синоніми	болтоніт, олівін магнієвий
Клас мінералу	силікати
Колір	білий, зелений, блідо-жовтий, сірий, безбарвний
Форма кристалів	стовпчаста
Сингонія	ромбічна
Твердість	6, 75–7, 25
Блиск	скляний
Прозорість	прозорий, напівпрозорий
Густина	3, 22 г/см³

Форстери́т (від прізвища Форстер), болтоніт, олівін магнієвий — мінерал класу силікатів, магніїстий різновид олівіну острівної будови.

Історична довідка

1824 мінералог А. Леві (1795–1841; Франція) знайшов мінерал на вулкані Сомма (Італія), описав і назвав на честь мінералога Й. Р. Форстера (1729–1798; Німеччина); за іншими даними — колекціонера і торговця мінералами А. Дж. Форстера (1739–1806; Велика Британія).

Характеристика

Хімічна формула: Mg₂[SiO₄].

Хімічний склад (%): MgO — 57,1; SiO₂ — 42,9.

Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Форми виділення: ізометричні або злегка сплюснуті кристали. Спайність недосконала. Густина — 3,22 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 6,75–7,25. Колір від білого до світло-зеленого і лимонно-жовтого. Риса біла. Блиск скляний. Прозорий і напівпрозорий.

Походження. Розташування родовищ

Утворюється у вулканітах і метаморфізованих доломітових вапняках у парагенезисі з низкою мінералів (доломітом, енстатитом, корундом, магнетитом, плагіоклазом, флогопітом, хромітом, шпінеллю), а також у процесі серпентинізації ультраосновних порід (відомий в асоціації з бруситом, гематитом, кліногумітом, магнезитом, серпентином, флогопітом, хондродитом.

Поширений мінерал. Відомо понад 960 локацій родовищ фостериту на всіх континентах. Знайдений також на дні Тихого океану.

У квітні 2011 дослідницька група США повідомила про відкриття кристалів форстериту в протозоряній хмарі протозірки HOPS-68. Форстерит також виявлено в інших космічних середовищах — у кількох кометах (зокрема кометах Галлея та Гейла-Боппа), у пилових оболонках пульсуючих червоних гігантів, планетарних туманностях і в протопланетних дисках (нових планетних системах).

Використання

Застосовують для виготовлення вогнетривів, зокрема вогнетривкої цегли. Дорогоцінні різновиди (хризоліт) використовують у ювелірній справі.

Література

Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wiley, 1944–1946.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Сильвін // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Forsterite // Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003. URL: https://rruff.geo.arizona.edu/doclib/hom/sanidine.pdf
Henning Th. Astromineralogy. 2 aufl. Berlin : Springer, 2010. 329 p.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
Форстерит // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Форстерит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Форстерит (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.11.2024