Піроксени

Піроксе́ни (від грец. πυρ — вогонь та ξένος — чужий) — група породотвірних мінералів класу силікатів.

Піроксени. Авгіт

Піроксени. Бронзит

Піроксени. Жадеїт

Історична довідка

Назву мінералам дав 1796 Р.-Ж. Аюї, який вважав їх чужорідними включеннями магматичних гірських порід (домішками у вулканічному склі). Насправді піроксени — мінерали, що кристалізуються перед виверженням лави.

Характеристика

Хімічний склад багатоваріантний.

За Є. Лазаренком та О. Винар («Мінералогічний словник»; 1975): М’М[Si₂O₆], де М’ — Mg, Fe²⁺, Na, Ca, Li; M — Mg, Fe²⁺, Fe³⁺, Al, Mn²⁺, Ni²⁺, Ti³⁺, Ti⁴⁺, Cr³⁺, V³⁺. Найчастіше це метасилікати з радикалом SiO₂ (нескінченні ланцюжки кремнекисневих тетраедрів).

За іншими джерелами:

• XY(Si, Al)₂O₆, де X — Ca, Na, Fe II або Mg, рідше — Zn, Mn, L; Y — йони меншого розміру (Cr, Al, Mg, Co, Mn, Sc, Ti), V, Fe II або Fe III;
• XYZ₂O₆, де X — Na⁺, Ca²⁺, Mn²⁺, Fe²⁺, Mg²⁺, Li⁺; Y — Mn²⁺, Fe²⁺, Mg²⁺, Fe³⁺, Al³⁺, Cr³⁺, Ti⁴⁺; Z — Si⁴⁺, Al³⁺;
• M1M2T₂O₆, де M1, M2 і T — різні позиції в структурі піроксену, в основному зайняті катіонами: M1 — Mg²⁺, Fe²⁺, Mn²⁺, Al³⁺, Fe³⁺, Ti⁴⁺, Ti³⁺, V³⁺, Sc³⁺, Cr³⁺, Zr⁴⁺, Zn²⁺; M2 — Mg²⁺, Fe²⁺, Mn²⁺, Ca²⁺, Na⁺, Li⁺; T — Si⁴⁺, Al³⁺, Fe³⁺.

Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 5–6,5.

Густина — 3,2–3,6 г/см³. Колір білий, сірий, жовтий, темно-коричневий та зелений. Риса біла, світлосіра. Утворюють ізоморфні кристали.

Різновиди

Піроксени поділяють за сингонією та складом на:

• ромбічні (ортопіроксени): бронзит, гіперстен та інші, що утворюють ізоморфний безперервний ряд енстатит–феросиліт (ряд енстатиту–гіперстену);
• моноклінні (клінопіроксени): авгіт, діопсид, геденбергіт та інші (ряд діопсиду–геденбергіту, ряд авгіту);
• лужні: егірин, жадеїт і сподумен.

Піроксеноїди

Мінерали, що за емпіричними формулами аналогічні піроксенам, але істотно відрізняються від них структурою. Не утворюють ізоморфних сумішей або утворюють обмежені ізоморфні суміші з компонентами, що за складом відповідають типовим піроксенам. До піроксеноїдів належать: воластоніт, бустаміт, пектоліт, шизоліт, ксонотліт, родоніт, фаулерит, піроксмангіт, бабінгтоніт, інезит.

Піроксеніти

Магматичні вивержені гірські породи; продукти кристалізації ультраосновної магми; загальна назва глибинних основних ультрамафітів (див. Мафіти) істотно піроксенового складу. Містять від 50 до 100 об’ємних відсотків різних піроксенів. Із піроксенітами пов’язані великі родовища руд платинових металів, попутно з якими вилучають золото і сульфіди нікелю та міді; іноді до піроксенітів приурочені хромітові і титаномагнетитові ванадієві, сульфідні мідно-нікелеві і нікелеві поклади, а також родовища азбесту.

Поширення. Використання

Належать до поширених мінералів (особливо у вивержених породах основного складу). Піроксени складають близько 4 % континентальної земної кори. У мантії та океанічній корі відсоток їхнього вмісту значно вищий.

В Україні трапляються у Приазов’ї.

Використовують як керамічну сировину, літієву руду та в ювелірній справі. Деякі піроксени піддають обробці як дорогоцінні камені (зелений енстатит, зелений діопсид, червоно-коричневий гіперстен).

Література

1. Лазаренко Є. К., Винар О. М. Піроксени // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
2. Morimoto N., Fabries J., Ferguson A. at al. Nomenclature of Pyroxenes // Mineralogical Magazine. 1988. № 52 (367). P. 535–550.
3. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2007. Т. 2. 670 с.
4. O’Driscoll Br., Stevenson C., Troll V. Mineral Lamination Development in Layered Gabbros of the British Palaeogene Igneous Province: A Combined Anisotropy of Magnetic Susceptibility, Quantitative Textural and Mineral Chemistry Study // Journal of Petrology. 2008. № 49 (6). P. 1187–1221.
5. Okrusch M., Matthes S. Mineralogie. Einführungin die spezielle Mineralogie, Petrologieund Lagerstättenkunde. 10 aufl. Berlin : Springer, 2022. 843 p.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Піроксени // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Піроксени (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.12.2023