Андалузит

Andalusite (Chiastolite)4.jpg

Андалузи́т (від Андалузія) ― мінерал класу силікатів. Поліморф кіаніту й силіманіту. Затверджений мінеральний вид.

Андалузит

Клас мінералу силікати
Колір рожевий, червоний, сірий, жовтуватий, безбарвний
Форма кристалів призматичний габітус
Сингонія ромбічна
Твердість 6, 5–7, 5
Блиск скляний до матового
Прозорість прозорий
Питома вага 3, 1–3, 2
Особливі характеристики в Україні є рідкісним

Історична довідка

Ще до 18 століття в Європі траплявся камінь, який називали хрестовиком, що був один з різновидів андалузиту. Перша наукова згадка про андалузит датована 1754, коли монах Х. Торрубія (1698–1761, Іспанія) в книзі «Устрій природної історії Іспанії» описав хрестовик як різновид хріостоліту, однак не дав йому унікальної назви. Пізніше андалузит у породах гірських виявив А. Г Вернер (1750–1817, Німеччина). Він описав мінерал і вказав місцем його знахідки Андалузію, хоча насправді родовище було в місцевості Ель-Кардосо-де-ла-Сьєрра (провінція Гвадалахара, Іспанія).

1798 Ж. Л. де Бурнон (1751–1825, Франція) виявив андалузит на зразках гранітних порід у місцевості Форез (регіон Овернь — Рона — Альпи, Франція) й описав його як «шпат польовий адамантин фіолетово-червоний». Того ж року Ж.-К. Деламетері (1743–1817, Франція) повторив помилку А. Г. Вернера щодо місця першої знахідки й назвав цей мінерал андалузитом.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічний склад андалузиту (63,2 % Al2O3 і 36,8 % SiO2) відповідає формулі Al2SiO5; кристалохімічну формулу записують як AlAl[SiO4]O, що відображає наявність у структурі катіонів Al3+, оточених різною кількістю атомів Оксигену. Типовими домішками є Ферум, Магній, Манган, Калій, Натрій.

Фізичні властивості

Andalusite16.jpg

Колір андалузиту рожевий, червоний, сірий, жовтуватий, зрідка трапляються прозорі безбарвні зразки. Блиск скляний до матового, твердість за Мооса шкалою твердості мінералів ― 6,5–7,5; густина 3,1–3,2 г/см3; крихкий, злам нерівний. Оптичні характеристики: двовісний, ng = 1,643; nm = 1,638; np = 1,632; (-)2V = 78–86°. Сингонія ― ромбічна. Кристали призматичного габітусу, псевдотетрагональні, з квадратним перерізом; спайність ясна по {110}.

Різновиди

Зелений, багатий на Манган різновид називають віридином. Чорний від домішок вуглистої речовини андалузит з хрестоподібною фігурою в центрі кристалів отримав назву хіастоліт (хрестовик).

Походження. Розташування родовищ

Андалузит ― типовий контактовий мінерал, часто утворюється на контакті вивержених порід з аргілітами, трапляється серед гнейсів, метаморфічних сланців, у пегматитах. На діаграмі поле стійкості андалузиту розміщене в області найменших значень температури й тиску порівняно з іншими поліморфними модифікаціями Al2SiO5. Велике родовище андалузиту відоме в Каліфорнії, є родовища в Іспанії (Ель-Кардосо-де-ла-Сьєрра, Сантьяго-де-Компостела, Сьєрра-де-Гвадаррама, Сьєрра-Альбаррана), Бразилії.

Андалузит в Україні

В Україні андалузит порівняно рідкісний мінерал. Його кристали сантиметрового розміру виявлено в жилі серед порід гірських метаморфічних у Приазов’ї, відомі знахідки в кристалічних сланцях і гнейсах Приазов’я, Криворіжжя, сланцях глинистих Кримських гір і Карпат.

Використання

Андалузит разом із кіанітом і силіманітом використовують для виготовлення вогнетривких і кислотостійких матеріалів, отримання силуміну. Прозорі забарвлені різновиди застосовують у ювелірній справі.

Література

  1. Костов И. Н. Минералогия. Москва : Мир, 1971. 584 с.
  2. Щербак Н. П., Павлишин В. И., Литвин А. Л. и др. Минералы Украины. Киев : Наукова думка,1990. 408 с.
  3. Павлишин В. І., Довгий С. О. Мінералогія : у 2 ч. Київ : КНТ, 2014. Ч. 2. 528 с.
  4. Павлов Г. Г. Петрографія. Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2014. 527с.
  5. Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1. 444 с.

Автор ВУЕ

Г. О. Кульчицька


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Кульчицька Г. О. Андалузит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Андалузит (дата звернення: 25.02.2020).


Оприлюднено


Оприлюднено:
10.01.2020

Покликання на статтю