Клаузура

Клаузура у католицькому монастирі
Студентська клаузура

Клаузу́ра (від лат. clausere — замикати) — багатозначний термін.

1) У католицьких (див. Католицизм) чоловічих та жіночих монастирях — закрита для сторонніх, особливо для осіб іншої статі, частина архітектурного комплексу, де постійно перебувають ченці/черниці. За межі клаузури вони можуть вийти тільки з дозволу абата/абатиси, а спілкуватися зі сторонніми особами — у спеціально відведених приміщеннях. Ці обмеження послаблено щодо ченців і черниць, які опікуються господарськими справами монастиря. До клаузури зазвичай належать корпуси чернечих келій і рефекторій (трапезна), згруповані довкола прилеглого до храму монастирського двору — клуатру. Від територій і приміщень, доступних для мирян, клаузуру часто відділяють ажурні ґрати.


2) Початковий ескіз архітектурного проєкту, виконаний за один сеанс упродовж короткого часового терміну (зазвичай не більше 6 годин). Назва походить від навчальної практики, яку застосовували у процесі підготовки архітекторів у 18–19 ст., коли студентів для самостійного виконання робіт замикали в окремих кімнатах на обмежений час, а потім оцінювали зроблене. Автор виконує клаузуру самостійно, без керівника (наставника), з метою репрезентувати своє індивідуальне бачення проєктованого об’єкта у вигляді цілісного візуального образу, який іноді називають ескіз-ідеєю. Виконання клаузури є першим етапом творчого пошуку в архітектурному проєктуванні, коли після ознайомлення із завданням на проєктування автор зібрав, проаналізував й узагальнив необхідну інформацію. Після цього він втілює свій первісний творчий задум у вигляді швидко виконаного різними графічними техніками ескізного кресленика або графічного начерка, що фіксує основні характеристики архітектурної форми. Виконана клуазура включає ескізи:

Виконання клаузур застосовують як вправу у навчальному проєктуванні при підготовці архітекторів освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавр і магістр. Клаузури виконують і при проведенні архітектурних конкурсів та у реальному проєктуванні як підготовчий етап перед розробленням ескізного проєкту для пошуку нестандартного, виразного образного вирішення поставленого завдання. Клаузуру не слід ототожнювати з ескізним проєктом, який є наступною стадією проєктування, що унормована Державними будівельними нормами (ДБН) України (на відміну від клаузури, цінність якої є результатом не дотримання ДБН, а вільного польоту творчої фантазії автора).

Виконання клаузур практикують також у дизайні для апробації різних варіантів художньо-образного вирішення об’єкта проєктування.

Література

  1. Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 126.
  2. Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 212.
  3. Безродний П. Архітектурні терміни: Короткий російсько-український тлумачний словник. 2-ге вид., випр. та допов. Київ : Вища школа, 2008. С. 99.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Клаузура // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Клаузура (дата звернення: 10.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
27.03.2025



Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶