Габрієль, Анж-Жак
|
Габрієль, Анж-Жак (Gabriel, Аnge-Jacques) | |
|---|---|
| Народження | 23.10.1698 |
| Місце народження | Париж |
| Смерть | 04.01.1782 |
| Місце смерті | Париж |
| Місце поховання | Париж, Сен-Жермен-л'Осерруа |
| Alma mater | Національна вища школа красних мистецтв |
| Місце діяльності | Франція |
| Напрями діяльності | архітектура, містобудування |
Габріє́ль, Анж-Жак (фр. Gabriel, Аnge-Jacques; 23.10.1698, м. Париж, Франція — 04.01.1782, там само) — архітектор, містобудівник, представник класицизму.
Життєпис
Народився у сім’ї спадкових будівничих, які мали родинні зв’язки з сім’єю архітекторів Мансарів (див. Ф. Мансар). Батько Жак V Габрієль (1667–1742; Франція) був першим (придворним) архітектором короля, сином архітектора Жака Габріеля (1630–1686; Франція), автора відомих споруд м. Парижа, (зокрема тієї, де міститься Музей О. Родена). Габрієль навчався архітектурі, працюючи з підліткового віку разом із батьком на різних будовах. Від 1718 навчався у Королівській академії архітектури (м. Париж). 1728 одружився з донькою начальника королівських будівель (їхній старший син — також архітектор) й одразу ж став членом Королівської академії архітектури, від 1742 — її директором. Від 1730 — головний архітектор Версальського палацу (див. Версальський палац і парк), 1742–1775 — перший архітектор короля. Працював у містах Парижі, Версалі, Комп’єні (регіон О-де-Франс) і Бордо.
Творчість
Архітектурну діяльність розпочав на будовах, якими керував його батько. Серед них найважливішими були інтер’єри Великого палацу у Версалі у стилі рококо та архітектурний ансамбль Королівської (тепер Біржової) площі у м. Бордо у стилістиці класичного напряму бароко, характерній для Франції. Надалі, працюючи самостійно, змінив пізньобарокову стилістику на стриманішу, класицистичну, застосовуючи великий ордер й обмежуючи декор мінімумом засобів. В інтер’єрах уживав переважно білий колір з позолотою та багато великих дзеркал, що візуально розширювало простір. Найдовершенішим зразком такої стилістики, яка згодом набула популярності в усій Європі, став невеликий палац Малий Тріанон у Версалі, витриманий у строгих класичних формах. Також особистим внеском Габріеля у розбудову версальського архітектурного ансамблю є споруди Королівської опери і так званого Корпусу Габріеля. Їхня класицистична стилістика відрізняється від стилю Великого палацу епохи Людовика XІV й водночас гармонує з нею. Найбільшими спорудами Габріеля є Королівський замок (фактично — палац) у м. Комп’єні та Військова школа на Марсовому полі у м. Парижі (реалізовано частину запланованого грандіозного ансамблю).
Як містобудівник Габрієль уславився високохудожнім завершенням розпочатої його батьком Біржової площі у м. Бордо та створенням новаторського містобудівного витвору у м. Парижі — ансамблю площі Людовика XV (тепер — площа Згоди). У ньому простір тільки з одного (північного) боку обмежують ідентичні за архітектурним вирішенням будинки міністерства й готелю. Із протилежного боку площина виходить на акваторію р. Сени, із двох інших влаштовано задерновані (перетворені на газони) рови з високими балюстрадами, за якими починаються зелені насадження: зі сходу — сад Тюїльрі, із заходу — Єлисейські поля. У центрі стояла кінна статуя короля Людовика XV (тепер замість неї — обеліск). Місце розташування і розмір пам’ятника було розраховано так вдало, що відносно невелика скульптура панувала над простором майдану на тлі двох монументальних корпусів. Відкритість площі у зовнішній простір — цілком несподівана на той час новація, що суперечила попереднім багатовіковим (від середньовіччя до бароко) традиціям західноєвропейського містобудування, для яких характерні замкнуті, оббудовані зусібіч міські площі. Тут оприявнено нове розуміння міського простору. На цій основі розвивали й модернізували розпланування і забудову міст упродовж наступних 19–20 ст.
Твори:
- реконструкція замку Шуазі у м. Шуазі-ле-Руа на околиці м. Парижа 1740–1777;
- завершення будівництва ансамблю споруд Біржової площі у м. Бордо 1742–1749;
- Королівський замок (палац) у м. Комп’єні 1750;
- Французький павільйон у саду Малого Тріанона у Версалі 1750;
- Військова школа на Марсовому полі у м. Парижі 1752–1760;
- площа Згоди у м. Парижі зі спорудами Морського міністерства та готелю Крійон 1757–1779;
- палац Малий Тріанон у Версалі 1762–1768;
- споруда Королівської опери у Версалі 1764–1770;
- Корпус Габріеля Великого палацу у Версалі 1771–1775;
- північне крило Лувра, середина 18 ст.
Визнання
Член і директор Королівської академії архітектури, перший (придворний) архітектор короля Людовика XV; користувався його повною довірою.
Похований у центрі м. Парижа у церкві Сен-Жермен-л'Осерруа, яка є усипальницею видатних архітекторів Франції.
У м. Парижі є авеню Габріеля, у м. Версалі — вулиця Габріеля.
Його твори є складниками трьох пам’яток всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: Бордо, порт Місяця; Версальський палац і парк; Париж, береги Сени.
Галерея
|
Джерело
- De Fels E. Ange-Jacques Gabriel, Premier Architecte du Roi. D'après des documents inedits. Paris : Henri Laurens, 1924. 280 p.
Література
- Tadgell C. Ange-Jacques Gabriel. London : A. Zwemmer, 1978. 216 p.
- Braham A. The Architecture of the French Enlightenment. Berkeley : University of California Press, 1980. P. 38–44.
- Gallet M. Anges Jacques Gabriel // Dictionnaire des Architectes. Paris : Encyclopaedia Universalis, 1999. P. 256–264.
- Norwich J. J. Great Architecture of the World. New York : DaCapoPress, 2003. P. 180.
- Вечерський В. В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 177.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Габрієль, Анж-Жак // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Габрієль, Анж-Жак (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.03.2026
