Біхор (жудець)

Біхор. Герб

Біхор. Прапор

Біхо́р (рум. Bihor) — жудець (адміністративно-територіальна одиниця) Румунії.

Географічне положення

Орадя. Ратуша

Розташований на заході Румунії, на кордоні з Угорщиною. Межує з жудецями: на півночі Сату-Маре, на сході — Селаж і Клуж, на південному сході — Алба, на півдні — Арад, а також на заході — з медьє Гайду-Бігар (Угорщина). Частина історичної області Кришана.

Адміністративний поділ

Округ складається зі 101 адміністративно-територіальної одиниці: 4 муніципалітетів (Беюш, Маргіта, Орадя, Салонта), 6 міст (Алешд, Нучет, Секуєні, Валя-луй-Міхай, Вашкеу, Штей) та 91 комуни. Територія — 7 544 км². Адміністративний центр — місто Орадя.

Історична довідка

Історія сучасного жудеця Біхор сягає доби палеоліту, що засвідчують археологічні знахідки поблизу м. Ораді. Присутність людей на цих землях тривала також у добу мезоліту й неоліту. Пізніше цю місцевість заселили племена даків. У 1 ст. н. е. регіон входив до складу Дакійського царства, а після його завоювання Римом Стародавнім (106 н. е.) — до провінції Верхня Паннонія. Після втрати римлянами влади над цими землями (3 ст. н. е.) територією проходили кочові племена гуннів і аварів, через неї також мігрували германські племена гепідів і слов’яни. Їхнє перебування в регіоні засвідчено топонімами германського і слов’янського походження.

У 9 — середині 16 ст. край входив до складу Угорського королівства, пізніше — до Трансильванського князівства (1570 — середина17 ст.) й Османської імперії (середина — кінець 17 ст.). Після повернення до складу Угорського королівства (1690-ті) під владою Габсбургів регіон залишався його частиною у складі Австрійської, а згодом Австро-Угорської імперії. У цей період м. Орадя (угор. Надьварад) стало важливим політичним, релігійним і культурним центром: воно було центром католицької єпархії (з 11 ст.), а згодом — осередком протестантизму. У період належності до Угорщини більшість регіону входила до складу комітату Біхар. Назва, ймовірно, походить від фортеці на території теперішньої комуни Біхарія.

Після розпаду Австро-Угорщини внаслідок Першої світової війни та згідно з Тріанонським мирним договором 1920 угорський комітат Біхар було розділено. Близько 25 % його земель залишилося у складі Угорщини, а 75 % увійшло до складу Румунії. У 1938 жудець Біхор розформовано внаслідок адміністративної реформи, його землі увійшли до складу новоутвореного цинуту Кришур (Сомеш).

Згідно з Другим Віденським арбітражем 1940 місцевість тимчасово повернулася під владу Угорщини, а 1944 знову відійшла до Румунії з відновленням поділу старого комітату Біхор на дві частини відповідно до кордону 1920.

Після Другої світової війни Біхор — адміністративна одиниця в складі Румунії. У повоєнні десятиліття в регіоні відбувався процес індустріалізації, а в новітній час — переорієнтація на сферу послуг, туризм і транскордонну співпрацю з Угорщиною.

Природа

Рельєф і корисні копалини

Біхор має різноманітний рельєф, від Карпатських гір на сході до рівнини Тиси на заході. Наявні усі форми: рівнини (44 %), пагорби та западини (31,6 %), гори (24 %).

Значна частина території лежить у межах Західнорумунської рівнини, північна і східна частини — передгір’я та західні відроги Західних Румунських Карпат. Гори збільшуються за висотою із заходу на схід, де досягають максимальної: 1849 м — вершина Кукурбата Маре. Рівнина Біхору є частиною Західної рівнини, яка простягається до території Угорщини. На заході розташовані ділянки передгірних пагорбів та западин, що з’єднують Західну рівнину та Західні Румунські гори. Їхня висота — 250–400 м, між ними розміщені западини з невеликими висотами, пересічені річковими долинами.

Через складну геологію гір природні ресурси надр різноманітні, представлені покладами вугілля бурого, бокситів, сирої нафти, горючих сланців, мармуру, є геотермальні води та води мінеральні.

Ґрунти

Гори складені з кристалічних сланців та гранітів, мезозойських пісковиків, конгломератів, глинистих сланців та вапняків, в яких сильно розвинені карстові форми.

Ґрунтові ресурси дуже важливі для великих рівнинних територій, придатних для вирощування сільськогосподарських культур, та гірських районів, де переважають ліси. Сільськогосподарські угіддя займають 66,2% загальної площі округу, причому орні землі розташовані на рівнинах, виноградники та сади — у горбистій місцевості округу, а пасовища та лісові масиви — у гірській місцевості.

Річки

Через жудець протікають річки Кришул-Репеде, Кришул-Негру та Баркау. Вони беруть початок у горах і впадають у річку Тису в Угорщині. Гідрографічна мережа також містить притоки трьох головних річок.

Клімат

Клімат — помірно континентальний з помітним впливом атлантичних повітряних мас, що зумовлює відносно м’які зими та тепле літо. Кліматичні умови варіюються залежно від рельєфу: від рівнинної частини на заході до гірських районів Апусеньських гір на сході.

Середньорічна температура в м. Ораді становить приблизно +11,6 °C. Найспекотніший місяць — липень, із середньою денною температурою близько +27–29 °C. Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою близько −2 °C.

Середньорічна кількість опадів становить приблизно 773 мм. Найвологіші місяці — травень і червень, з опадами до 90 мм на місяць. Найсухіший місяць — лютий, із середніми опадами близько 48 мм.

У гірських районах на сході жудецу клімат прохолодніший і вологіший, із середньорічною температурою +8–9 °C і опадами до 1000 мм на рік. У рівнинних районах на заході клімат тепліший і сухіший, із середньорічною температурою близько +11–12 °C і опадами близько 750–800 мм на рік.

Рослинний і тваринний світ

На території Біхору розташований Національний парк Апусені. Рослинність характерна для гірських середовищ існування, з хвойними лісами або лісами листяними, лісами мішаними, чагарниковими зонами, травами.

Фауна парку включає кілька видів ссавців, птахів, риб, рептилій та амфібій, деякі з яких охороняються на європейському рівні.

Основні загрози та ризики в сфері природокористування

Райони, вразливі до стихійних лих, розташовані переважно в горбистій частині, під час сильних дощів або танення снігу зі схилів може утворюватися значний стік, що призводить до зсувів.

Райони, схильні до повеней, розташовані в долинах головних річок, особливо там, де вони мають вузькі русла, під час сильних дощів або танення снігу вони можуть розливатися, завдаючи значної шкоди.

Населення

Загальна кількість населення — 551 297 осіб осіб, густота — 73,1 особи/км² (2021, перепис).

Склад населення за етнічними групами (2021, перепис): румуни (69,03 %), угорці (22,35 %), роми (7,33 %), словаки (0,97 %), німці (0,11 %) та інші (0,22 %).

За релігійними групами (2021, перепис): православні християни Румунської православної церкви (59,29 %), реформати (16,01 %), п’ятидесятники (8,16 %), римо-католики (8,01 %), баптисти (4,28 %), греко-католики (1,99 %), інші (1,39 %), нерелігійні, атеїсти та агностики (0,91 %).

За статевими групами (2020, оцінка): чоловіки (48,8%), жінки (51,2%). За середовищем проживання: 51,1% (314 790 осіб) населення округу проживає в міських районах, 48,9% (301 474 особи) — у сільській місцевості.

Рівень урбанізації — близько 47 %. Найбільші міста (2023, оцінка): Орадя (бл. 183 тис. осіб), Салонта (15 792 осіб), Беюш (9 745 осіб).

Населення Біхору, як і в більшості регіонів Румунії, має тенденцію до поступового скорочення через низький природний приріст та еміграцію, зокрема молоді, до Західної Європи.

Господарство

Промисловість

Економіка Біхора має складний індустріально-аграрний профіль, здатний адекватно використовувати весь спектр різноманітних природних ресурсів. Біхор є другим у Північно-Західному регіоні за розміром ВВП та 11-м серед румунських жудеців за внеском до національного ВВП. У 2018 в Біхорі було 20 150 компаній.

Основні галузі — машинобудування (верстати, вагони), будівельні матеріали, хімічна промисловість (лаки, фарби, напівфабрикати для ліків), легка промисловість (взуття, вироби з трикотажу та хутра), харчова промисловість (м’ясні та молочні продукти, овочеві консерви, напої тощо).

Розвинене виробництво технологічного обладнання для промисловості, комплектуючих для транспортних засобів (міста Салонта, Вашкеу, Беюш), скляних виробів (міста Орадя, Алешд, Беюш, Мргіта та ін.), запасних частин для тракторів і сільськогосподарської техніки, гірничого обладнання (міста Штей, Салонта), будівельних матеріалів (Алешд, Беюш, Валя-луй-Михай та інші), легка промисловість. Комп’ютери та компоненти для електронного обладнання виробляють у Борші, передмісті м. Орадя. У ремісництві особливе місце займає виробництво народної кераміки (у центрах Ваду-Кришулуй, Бород, Карпінет та ін.), селянські меблі (Курецеле, Кишкау, Кресула).

Головний промисловий центр — м. Орадя. Тут зосереджено понад 60 % промислових підприємств жудеця. Центр нафтопереробки — комуна Суплаку-де-Баркеу. Теплоелектростанції діють у містах Орадя, Салонта, Войвозі, гідроелектростанція — в комуні Аштілеу.

Найбільше зростання виробництва у 2024 відбулося у галузях: переробна промисловість коксохімічних продуктів і продуктів переробки сирої нафти (26 %), виробництво транспортних засобів (25,0%), харчова промисловість (13,6 %).

Сільське господарство

Біхор має багаті сільськогосподарські угіддя (бл. 500 тис. га). Пасовища — понад 300 тис. га, орні землі — близько 60 тис. га, луки — 45 тис. га, сади та фруктові розсадники — понад 100 тис. га, виноградники — 2 тис. га.

Кліматичні умови сприятливі для вирощування олійних та зернових культур, соняшника, цукрового буряка, картоплі, овочів. Значну частину овочевої продукції отримують у теплицях м. Орадя (помідори, перець, огірки та ін.). У плодівництві переважають яблуні, сливи, персики, груші (переважно поблизу м. Орадя). Вирощують велику рогату худобу, свиней, овець, кіз. Розвивається птахівництво, бджільництво, конярство. У більшості галузей тваринництва високий відсоток (понад 99%) приватної власності.

Сфера послуг

Сфера послуг є провідною в Біхорі. Близькість до угорського кордону робить регіон важливим центром транскордонного співробітництва, торгівлі та туризму. Представлені великі торговельні мережі з іноземним капіталом, локальні магазини. Головні статті експорту: машини, прилади та електрообладнання, апаратура для запису або відтворення звуку та зображення; транспортні засоби; оптичні прилади; пластмаси, гума та вироби з них. Головні статті імпорту: продукція хімічної та суміжних галузей промисловості, недорогоцінні метали і вироби з них. Діють понад 300 банків, страхових і лізингових компаній, а також компанії, що надають послуги поштового й мобільного зв’язку, інтернет-провайдери.

Розвивається туризм, зумовлений різноманітністю історико-архітектурних пам’яток, самобутністю природного ландшафту та фольклорно-етнографічних елементів. Поблизу м. Орадя діють 2 бальнеологічні курорти. На південному сході розташовані гори Біхор; тут туристів приваблюють каньйони та карстові утворення, джерела термальних вод, етнокомплекси. Гірські райони Біхору популярні серед туристів, що займаються зимовими видами спорту (лижі та сноуборд). У регіоні розташовані лижні курорти П’ятра Грейтоаре та Стена де Вале. У 2024 загальна кількість прибулих в основні туристичні приймальні структури з функціями розміщення становив понад 586 тис. осіб; налічувалось 1 170 готелів і ресторанів.

Транспорт

У м. Ораді діє міжнародний вантажно-пасажирський аеропорт (з 1938). Після реконструкції (2011) нова злітно-посадкова смуга має довжину 2100 м і ширину 45 м. Здійснюються міжнародні та внутрішні рейси. Річний пасажиропотік — 169 166 осіб (2024).

Біхор має вигідне транспортно-географічне положення — через територію жудеця проходять важливі автомобільні та залізничні шляхи (зокрема трансєвропейський маршрут E60). До Угорщини можна дістатися автомобільним шляхом і залізницею.

Мережа залізниць розвинена, загальна довжина шляхів — 461 км.

Через Біхор проходять автомобільні дороги між Румунією й країнами Центральної та Західної Європи. Довжина автомобільних шляхів загального користування — 3 009 км (із них 972 км модернізовано, 764 км із легким дорожнім покриттям), національних доріг — 543 км. Густота доріг загального користування на 100 км2 території — 39.9 (усі дані — на 2024).

Наука, культура, мистецтво

Наука та освіта

У жудеці Біхор зосереджено низку освітніх і наукових установ, більшість із них — в місті Орадя.

Найбільшим і провідним вищим закладом освіти є Університет Ораді (заснований 1963 як педагогічний інститут, з 1990 — університет) — державна установа, має 15 факультетів, серед яких: електротехніки та інформаційних технологій, енергетичної технології та промислового менеджменту, соціальних та гуманітарних наук, економічних наук, літератури, мистецтва тощо.

Університет «Агора» (заснований 2000) — приватний заклад у складі 2 факультетів (економічних наук, юридичних та адміністративних наук). Науково-технологічний парк Біхор керується Університетом Ораді. На 2025 проєкт перебуває на завершальній стадії будівництва. Він займає площу 541 778 м2 та спеціалізується на секторах еко-нанотехнологій, передових матеріалів, космосу, енергетики та навколишнього середовища.

У системі наукової інфраструктури жудеця важливе місце посідають також: Біологічний дослідницький центр Ораді (з 1996), Центр досліджень ідентичності та міграції.

У м. Ораді функціонують Національна колегія Міхая Емінеску — наступник Архігімназії (заснована 1699 католицьким єпископом А. Бенковичем) і Національна колегія Емануїла Гожду (заснована 1919) — школа класичного профілю; у місті Салонта — Національна колегія Теодора Неша (заснована 1907) важливий освітній заклад південного Біхору.

У регіоні активно діють школи з викладанням мовами національних меншин (угорської), що відображає етнокультурне розмаїття населення.

Культура та мистецтво

Культура Біхора є важливим складником культурної спадщини Румунії, що поєднує в собі традиції та мистецтво румунських і угорських народів, які проживають у цьому регіоні.

У м. Ораді першу публічну бібліотеку створено 1882, а міську публічну бібліотеку — 1911. Муніципальна бібліотека м. Ораді 1973 стала Бібліотекою повіту Біхор, 1991 їй присвоєно ім’я просвітника Г. Шинкая. Бібліотека фінансується Радою жудеця Біхор.

Бібліотека Університету Ораді має 5 читальних зал, фонд включає понад 300 тис. книг, журналів, патентів, плакатів, компакт-дисків тощо.

Греко-католицька богословська бібліотека Ораді (заснована 1924; з 1998 інтегрована до складу Центральної університетської бібліотеки імені Лучіана Благи як її філія) має у фондах 22 тис. книг і 118 назв періодичних видань. Функціонують міські бібліотеки у містах Штей (заснована 1954), Секуєні (заснована 1960) та інших.

Перший музей у м. Ораді відкрито 1896. Музей історичної області Кришана у м. Ораді — музейний комплекс, підпорядкований Раді жудеця Біхор. До його складу входять також Меморіальний музей Йосифа Вулкана (заснований 1964), Меморіальний музей Аурела Лазера (заснований 2008), Меморіальний музей Ендре Аді (заснований 1955).

Музей єврейської історії відкритий 2018 у приміщенні колишньої синагоги, фармацевтичний музей діє з 2019, обидва — у м. Ораді. Військовий музей в м. Ораді (відкритий 1971) є одним з регіональних відділень Національного військового музею короля Фердинанда І Будівля музею зведена 1895 для угорської армії та виконана в стилі віденської сецесії.

Державний театр Ораді (заснований 1955) діяв у складі двох секцій: румунської (Трупа Йосифа Вулкана) та угорської (Сіглігеті Тарсулат). Від 2012 у складі установи 2 театри: «Регіна Марія» (його утворили трупа Йосифа Вулкана, трупа Аркадії та професійний ансамбль «Кришана») та Сіглігетський театр (утворили трупа Сіглігеті, трупа Ліліпутів та ансамбль Надьварада).

Серед народних ремесел поширені ткацтво, вишивка, різьблення по дереву та кераміка. Дерев’яне різьблення особливо є характерним для гірських регіонів Біхора. Тут також активно зберігаються традиції виготовлення керамічних виробів, зокрема глиняних посудин, що використовуються як в побуті, так і для декору. Важливою частиною культурного життя Біхора є народна музика. У регіоні поширені трансильванські та угорські мелодії, які виконують на сопілці, трембіті, цимбалах та акордеоні. У м. Ораді функціонує Державна філармонія (з 1923).

У жудеці проводяться численні виставки, культурні заходи та арт-майстерні, що сприяють популяризації як традиційного, так і сучасного мистецтва. Орадя також відома своїми арт-галереями та культурними центрами.

Біхор є місцем проведення численних культурних фестивалів, які відображають етнічне розмаїття та багатство традицій регіону. У м. Ораді відбувається міжнародний музичний фестиваль «Звуки Ораді», на якому виступають всесвітньо відомі музиканти, представлений широкий спектр жанрів і стилів: ретро, джаз, електроніка, альтернативна музика. Він задуманий та організований Асоціацією сприяння туризму в Ораді й регіоні та мерією Ораді.

У цьому ж місті з 2017 відбувається Національний фольклорний фестиваль.

Палац Ораді (1762, архітектор Ф. А. Гіллебрандт), побудований у стилі бароко, — одна з головних архітектурних пам’яток Біхору. Фортеці та замки на околицях м. Ораді є частиною архітектурного ландшафту Біхору. Дерев’яна архітектура регіону відображає національні та релігійні традиції. Архітектура публічних просторів (торгові центри, готелі та офісні будівлі) у стилі модернізму характерна для сучасної забудови міст Біхора.

Спорт

У Біхорі поширені традиційні для Румунії види спорту: футбол, баскетбол та гандбол. Регіон має розвинену спортивну інфраструктуру, стадіони та спортивні комплекси. Футбольний клуб «Біхор Орадя» (заснований 1958) грає у 2-й лізі, домашньою ареною є стадіон «Юліу Бодола» (відкритий 1924, місткість 11 067 осіб), будується новий стадіон. Чоловіча команда баскетбольного клубу «Орадя» (заснований 2003) вигравала Чемпіонат Румунії (2016, 2017, 2019). Домашньою ареною клубу є багатофункціональна арена «Орадя» (відкрита 2022; місткість 5200 глядацьких місць для баскетболу та волейболу, 5500 для гандболу та 7000 для концертів). Тут було проведено, зокрема, фестиваль з кіберспорту (2022), заплановано матчі Чемпіонату Європи з гандболу серед жінок 2026. У Біхорі також зберігаються традиції у боротьбі та регбі. Ці види спорту активно підтримуються місцевими спортивними школами та клубами.

Персоналії

У жудеці народилися: поет Я. Арань, письменник, просвітник Ф. Казінці, культурний діяч Й. Вулкан (1841–1907), жив поет Е. Аді.

Джерела

Anuarul statistic al judeţului Bihor 2022. Oradea : Directia Judeteana de Statistica Bihor, 2023. 274 p. URL: https://bihor.insse.ro/stiri/lorem-ipsum-dolor-sit-amet/
Starea social şi ekonomică a Judeţului Bihor. Oradea : Directia Judeteana de Statistica Bihor, 2024. 22 p. URL: https://bihor.insse.ro/wp-content/uploads/2025/04/Starea_socio-economica_BH_2024.pdf

Література

Rennon R. K. Language and Travel Guide to Romania. New York : Hippocrene Books, 2007. 398 p.
Ghinea D. Enciclopedia geografică a României. Ediţia a IV-a, actualizată şi completată. Toronto : [w. p.], 2018. 1120 p.
Mallows L., Brummell P. Romania: Transylvania. 4th ed. Chesham : Bradt Travel Guides, 2024. 342 p.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ

Покликання на цю статтю: Біхор (жудець) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біхор (жудець) (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.07.2025