Тиса

Картосхема басейну Тиси

Тиса
Витік	Братківська
Гирло	Стари Сланкамен
Довжина (км)	966
Площа басейну (кв.км)	157 186
Середня витрата (куб.м/с)	800
Основні притоки	Тересва, Теребля, Ріка, Боржава (річка), Горнад, Егер, Вішеул, Іза, Самош, Кереш, Мореш, Бегей
Протікає через території	Україна, Румунія, Угорщина, Словаччина, Сербія
Міста на березі	Рахів, Тячів, Хуст, Чоп, Сігету-Мармацієй, Домбрад, Токай, Сольнок, Сегед

Злиття річок Чорна Тиса (ліворуч) та Біла Тиса вище м. Рахова Закарпатської області, Україна

Тиса нижче м. Рахова Закарпатської області, Україна

Тиса біля м. Сегеда, Угорщина

ГЕС Кішкьоре на Тисі, Угорщина

Файл:038 Titel, Knicanin, Tisa, Danube - Serbia.jpg

Тиса впадає в Дунай, Сербія

Ти́са — річка в Закарпатській області України, Угорщині, Румунії, Сербії та Словаччині, ліва притока Дунаю (басейн Чорного моря).

Назви: лат. Tissus, Pathissus; давньогрецьк. Πάθισσος.

Характеристика

Витік. Гирло

Після злиття річок Чорна Тиса і Біла Тиса вище м. Рахів Закарпатської області в Україні утворена річка має назву Тиса. Але за витік Тиси прийнято витік її довшої притоки — р. Чорної Тиси, початок якої знаходиться на південно-західному схилі г. Братківська масиву Горгани в Українських Карпатах (на висоті близько 1 240 м над рівнем моря).

Впадає в р. Дунай біля с. Стари Сланкамен, автономний край Воєводина, Сербія. Висота гирла — 75 м над рівнем моря.

Протяжність

Довжина Тиси — 966 км (у межах України — 265 км).

Площа басейну — 157 тис. км² (у межах України — 12,8 тис. км²).

Напрям і характер течії

Від витоку р. Чорна Тиса до с. Ділове (Трибушани) Рахівського району протікає територією України (довжина ділянки 76 км, з них на Чорну Тису припадає 50 км). Далі протягом 61 км утворює державний кордон між Україною та Румунією. Нижче м. Тячів річка знову протікає українською територією до с-ща Вилок (гирло р. Батар). Нижче за течією утворює державний кордон України та Угорщини на ділянці довжиною 25 км, а нижче с. Бадалово Берегівського району Тиса протікає угорською територією протягом 77 км. Від с. Соловка до с. Соломоново (обидва — Ужгородського району) упродовж 19 км правий берег Тиси знову є українським, а лівий — угорським. Нижче цього місця Тиса утворює державний кордон між Словаччиною (правий берег) і Угорщиною довжиною 5 км, а після цього протікає в Угорщині і далі — гирлова ділянка в Сербії.

Басейн Тиси поділяють на три частини: Верхня Тиса — від витоку до гирла р. Туриця (рум. і угор. — Tur) в Угорщині; Середня Тиса — від гирла р. Туриця до гирла р. Марош (рум. — Mureş) в Угорщині; Нижня Тиса — від гирла р. Марош до впадіння в Дунай.

На території України міститься верхня, переважно правобережна частина басейну Тиси, що лежить на південно-західних схилах Українських Карпат і на Закарпатській низовині. Долина Тиси до с-ща Великий Бичків Закарпатської області має V-подібну форму (ширина 100–200 м), на окремих ділянках ущелиноподібна (ширина 30–50 м). Далі тече вздовж гір Верхньотисинською улоговиною у широкій (від 3–5 до 8–9 км) долині, перетинає Вулканічний хребет (Хустські ворота), ширина долини тут зменшується до 1,3–1,5 км і виходить на Закарпатську низовину. Заплава у верхів'ї відсутня або представлена вузькою (30–60 м) смугою, нижче — часто одностороння (завширшки від кількох десятків метрів до 1,5–2 км); є обваловані ділянки, річище у верхів'ї звивисте, порожисте, нижче — дуже розгалужене, з численними островами. При виході на Закарпатську низовину набуває рис рівнинної річки, ширина русла досягає 150–170 м (подекуди 260 м). Похил річки — 1,2 м/км.

Тип живлення

Живлення переважно снігове і дощове.

Водний режим. Водність

Бувають високі паводки; 40 % річного стоку припадає на весняну повінь. Льодоутворення — з першої половини грудня (забереги, сало, шуга), льодостав нестійкий; весняний льодохід у березні, бувають затори. Внутрішньорічний режим стоку річок басейну Тиси характеризується проходженням паводків у період з березня по серпень. У маловодні роки високі паводки іноді спостерігаються восени й навіть узимку. У зв’язку з такою складністю режиму стоку річок визначення меж сезонів є досить умовним: паводки, які спостерігаються упродовж року, ускладнюють виділення меженного періоду (див. Межень).

Стік Тиси формується на території чотирьох держав: Румунії — 51 %, України — 25,6 % , Угорщини — 10 % та Словаччини — 13,4 %. Загальні водні ресурси басейну Тиси в межах України становлять 13,3 км³ в середній за водністю рік. Витрата води Тиси: біля с-ща Вилок (Закарпатська область) — 230 м³/с, у гирлі — 820 м³/с.

Найбільші притоки

Основні притоки: праві — Апшинець, Косівська, Шопурка, Тересва, Дербачка, Теребля, Ріка, Боржава (в межах України); Лаборець (разом з Ужем), Бодрог (разом з Латорицею), Слана, Горнад, Егер, Загіва; ліві — Сільський Потік, Білий, Батар, а також потоки Квасний і Радомир (в межах України); Вішеул, Іза, Самош, Кереш, Марош, Бегей.

Тваринний світ

Іхтіофауна річки налічує близько 60 видів риб. Тут мешкають форель, харіус, ялець, бистрянка, минь, головень, гольян, верховодка, підуст, марена, пічкур, голець, щипавка.

Екологічні проблеми

Після особливо сильних і тривалих опадів на річках басейну Тиси виникають паводки. Кілька разів паводки мали серйозні руйнівні наслідки зі значними збитками для населення і економіки Закарпаття (1947, 1992, особливо 1998, 2001). Фахівці звертають увагу, що однією з основних причин цього явища є вирубка лісів в Українських Карпатах.

Важливою проблемою є засмічення русел річок у зв’язку з відсутністю чіткої системи збору та утилізації твердих побутових відходів у населених пунктах уздовж гірських річок на території України. При підйомах рівня води у річках сміття змивається з прибережних територій і надходить в Тису, створюючи екологічні проблеми нижче за течією в сусідній Угорщині.

У 2020 Президент Угорщини звернувся з листом до Президента України з проханням посприяти вирішенню цієї проблеми.

Значення

У другій половині 19 ст. відбулося велике зарегулювання Тиси, що призвело до скорочення довжини річки з 1419 км до 966 км.

Тиса є судноплавною для малих суден від м. Домбрад, що на північно-східному кордоні Угорщини, до гирла.

За рахунок води з Тиси зрошуються значні площі сільськогосподарських угідь.

На Тисі в Угорщині на південний схід від м. Егер у 1973 споруджено гідровузол Кішкьоре: ГЕС і водосховище, яке в 1990-их угорці назвали озером Тиса. Водосховище комплексного призначення: захист від катастрофічних паводків; вироблення електроенергії; забезпечення навігації; рекреація. У межах України Тису використовують для водопостачання, рибництва, рекреації.

На Тисі розташовано міста: Рахів, Тячів, Хуст, Чоп (Україна); Сігету-Мармацієй (Румунія); Домбрад, Токай, Сольнок, Сегед (Угорщина).

Література

Тиса // Каталог річок України / Г. І. Швець, Н. І. Дрозд, С. П. Левченко; за ред. В. І. Мокляка. Київ : Вид-во АН УРСР, 1957. С. 16.
Бойко В. М., Кульбіда М. І., Сусідко М. М. Визначний дощовий паводок на річках Закарпаття у листопаді 1998 р. // Наукові праці Укр. н.-д. гідрометеорологічного інституту, 1999. Вип. 247. С. 91–101.
Ободовський О. Г., Ярошевич О. Є. Гідроморфологічна оцінка якості річок басейну Верхньої Тиси. Київ : Інтертехнодрук, 2006. 70 с.
Tockner K., Uehlinger U., Robinson C., eds. Rivers of Europe. London: Academic Press, 2009. Р. 59–112.
Скоблей М. П., Линник П. М. Важкі метали у воді річки Тиси: вміст, форми знаходження та особливості міграції (за результатами моніторингових досліджень) // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2014. 4(35). С. 87–97.
Хільчевський В. К., Лета В. В. Комплексна оцінка якості води р. Чорна Тиса // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2016. 3(42). С. 50–56.
Хільчевський В. К., Лета В. В. Оцінка якості води річки Біла Тиса // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2017. 4(47). С. 57–66.
Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса Державного агентства водних ресурсів України. Сайт. URL: https://buvrtysa.gov.ua/newsite/?page_id=61