Боксити

Bauxite.jpg

Бокси́ти (від фр. Les Baux-de-Provence — назва села у Франції) — осадова гірська порода, що складається переважно з оксидів і гідрооксидів алюмінію.

Історична довідка

Уперше поклади бокситів відкрив гірничий інженер, мінералог П. Бертьє (1782–1861; Франція) поблизу села Ле Бо-де-Прованс (тепер регіон Прованс — Альпи — Лазуровий берег).

Характеристика

Боксити утворилися або в результаті глибокого хімічного перетворення (латеритизації) алюмосилікатних порід в умовах вологого тропічного клімату (латеритні боксити), або внаслідок перенесення продуктів латеритного вивітрювання і їхнього перевідкладення (осадові боксити). Якість латеритних бокситів зазвичай висока, тоді як осадові боксити мають різну якість.

Густина бокситів — 1800–3200 кг/м3 (залежно від їхньої пористості).

Головні рудотвірні мінерали бокситів: діаспор, беміт, гібсит, гетит, гідрогетит, гідрогематит, каолініт, шамозит, хлорити, рутил, анатаз, ільменіт, алюмогетит, алюмогематит, сидерит, кальцит, слюди.

За зовнішнім виглядом боксити дуже різноманітні. Колір їх зазвичай червоний, бурувато-коричневий, рідше сірий, білий, жовтий, чорний.

За агрегатним станом виділяють боксити щільні (камʼянисті), пористі, землисті, пухкі, глиноподібні; за структурними ознаками — уламкові й конкреційні; за текстурою — коломорфні (однорідні, шаруваті тощо).

Використання

Боксити — головна руда для вилучення глинозему (Аl2O3) і алюмінію. Їх використовують також як абразиви (електрокорунд), у чорній металургії як флюс при виплавці мартенівської сталі (див. Мартенівський цех), для одержання вогнетривів, спеціальних цементів тощо.

Боксити — комплексна сировина, окрім алюмінію, містять галій, залізо, титан, хром, цирконій, ніобій, рідкісноземельні елементи.

Добувають відкритим, рідше підземним способами. Великими запасами бокситів володіють Китай, Угорщина, Австралія, Гвінея, Ямайка, Гайана, Суринам, Росія, Гана, Гаїті та Домініканська Республіка, Бразилія, Греція, Індія, Туреччина, США, Франція.

В Україні є на Закарпатті, в Приазов’ї та на Українському кристалічному щиті.

Література

  1. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  2. Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. та ін. Металічні і неметалічні корисні копалини : в 2 т. Київ : Центр Європи, 2006.
  3. Сивий М., Паранько І, Іванов Є. Географія мінеральних ресурсів України. Львів : Простір М, 2013. 684 с.
  4. Полуніна Г. В., Башкірова Г. О., Коваль О. М. та ін. Мінеральні ресурси України. Київ : Державний інформаційний геологічний фонд україни, 2018. 270 с.
  5. Mineral commodity summaries 2020. Reston : U.S. Department of the Interior, 2020. 204 p.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Боксити // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Боксити (дата звернення: 18.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
23.09.2020

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ