Барбадос (держава)

Барбадос. Прапор
Помилка створення мініатюри:
Барбадос. Герб
Файл:Parliament Building (46667270015).jpg
Будівля парламенту
Файл:Bridgetown2.jpg
Краєвид м. Бриджтауну

Барба́дос — держава у Вест-Індії.

Географічне положення

Розташовано в південно-східній частині Карибського моря, на Північний Схід від Венесуели. Займає о. Барбадос. Не має сухопутного державного кордону, найближчі країни-сусіди: Сент-Вінсент і Гренадини, Сент-Люсія. Територія: загальна — 430 км2, суходіл — 430 км2, вода — 0 км2. Довжина берегової лінії — 97 км. Води територіальні — 12 морських миль.

Адміністративно-територіальний поділ

Складається з 11 парафій: Крайст-Черч, Сент-Джеймс, Сент-Джозеф, Сент-Джон, Сент-Джордж, Сент-Ендрю, Сент-Люсі, Сент-Майкл, Сент-Пітер, Сент-Томас, Сент-Філіп. Столиця — м. Бриджтаун.

Державні символи

Державний гімн

Державний гімн — «У достатку та в час потреби» (англ. «In Plenty and In Time of Need»), затверджено 1966. Автор слів — І. Берджі, музики — К. Ван Роланд Едвардс.

Державний прапор

Державний прапор. Полотнище складається із чорного тризубця в центрі, 3-х рівних вертикальних смуг: ультрамаринової ліворуч і праворуч, золотої посередині. Ультрамариновий колір позначає море, золотий — пісок. Тризубець є символом Нептуна та уособлює незалежність після минулого колоніального зв’язку Барбадоса з Великою Британією. Пропорція — 2:3. Затведжено 1966.

Державний герб

Державний герб складається з декількох елементів. У центрі — золотий щит, де зображено вид фікуса, з яким пов’язують походження назви країни, і 2 квітки, відомі як червона гордість Барбадоса (див. Цезальпінія). Зліва його тримає корифена, праворуч — пелікан, які уособлюють тваринний світ острова. Над щитом розташовані лицарський шолом і червоно-жовтий вінок, увінчані рукою, що тримає 2 стебла цукрової тростини, основну сільськогосподарську культуру. У нижній частині — золота стрічка з девізом «Гордість і працьовитість» (англ. «Pride and Industry»). Затверджено 1966.

Державна мова

Державна мова — англійська мова.

Грошова одиниця

Грошова одиниця — барбадоський долар.

Національне свято

Національне свято — День незалежності (30 листопада).

Державний лад

Унітарна республіка парламентська, до 2021 — конституційна монархія. Конституцію ухвалено 1966, редакція від 2021 закріпила чинну форму державного правління.

Президент — голова держави, обраний парламентом терміном на 4 р. із можливістю переобрання, верховний головнокомандувач Збройних сил.

Виконавча влада належить президентові, який діє за рекомендаціями прем’єр-міністра, якого призначає, та Кабінету міністрів. Законодавча влада належить парламенту, що складається із Сенату (верхня палата; включає 21 особу) і Палати зборів (нижня палата; 30 осіб), президента. Термін повноважень органу становить 5 р. Судову владу представлено Карибським судом, Верховним судом (складається з Апеляційного суду й Високого суду), магістратськими судами. Правова система ґрунтується на традиціях загального права.

Участь у міжнародних організаціях

Барбадос — член Організації Об’єднаних Націй (з 1966) та ін.

Таблиця. Участь Барбадосу у міжнародних організаціях
Загальнополітичні організації
  • Організація Об’єднаних Націй;
  • Рух Неприєднання;
  • Група 77;
  • Співдружність націй;
Військово-політичні та правоохоронні організації
  • Регіональна Система Оборони;
  • Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол);
  • Організація із заборони ядерної зброї у Латинській Америці;
  • Міжнародний кримінальний суд;
  • Організація із заборони хімічної зброї
Міжнародні економічні об’єднання
  • Країни Африки, Карибського басейну і Тихоокеанського регіону;
  • Карибська Співдружність (КАРІКОМ);
  • Асоціація Карибських Держав;
  • Організація Американських Держав;
  • Альянс Малих Острівних Держав
Валютно-фінансові організації
  • Карибський Банк Розвитку;
  • Міжнародний валютний фонд;
  • Міжнародна фінансова корпорація;
  • Міжнародний банк реконструкції і розвитку
Гуманітарні організації
  • Організація об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО);
  • Міжнародна федерація товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця;
  • Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця;
  • Всесвітня організація охорони здоров’я;
  • Міжнародна організація з міграцій
Інші міжнародні організації
  • Міжнародна організація цивільної авіації;
  • Міжнародна морська організація;
  • Міжнародний Олімпійський комітет;
  • Міжнародна організація зі стандартизації;
  • Всесвітній поштовий союз;
  • Всесвітня організація інтелектуальної власності;
  • Всесвітня метеорологічна організація;
  • Міжнародна організація рухомого супутникового зв’язку

Історична довідка

Перші сліди міграції через Барбадос датують сер. 4 ст. н. е. Постійне населення сформувалося на межі 8–9 ст. унаслідок переміщення араваків із сучасної Венесуели. У 13 ст. їх витіснили та асимілювали племена карибів.

Точна дата відкриття європейцями невідома. На поч. 16 ст. позначено як володіння іспанської корони. У 1530-х тут висадилися португальці, зокрема 1536 датують першу згадку сучасної назви острова. Британська імперія почала господарське освоєння території. Перші англійські поселення засновані 1627–1628. У 17 ст. сюди мігрували англійці, шотландці та ірландці. У цей період Барбадос мав шир. автономію, зокрема законодавчу. 1639 було сформовано парламент, який діє дотепер.

Острів став одним із центрів цукрової промисловості. Для обробки плантацій завозили темношкірих рабів з Африки. Рабство скасували 1834 після набуття чинності відповідного закону. Упродовж 1958–1962 Барбадос входив до Вест-Індійської Федерації. Незалежність проголошено 30.11.1966.

Форму державного правління офіційно змінено 2021.

Політичні партії

Фактично діє двопартійна система. Домінують такі політичні партії: Лейбористська партія Барбадосу (лівоцентристська, утверджено 1938, керівна 1954–1961, 1976–1986, 1994–2008, з 2018), Демократична лейбористська партія (лівоцентристська, утверлжено 1955, формувала більшість 1961–1976, 1986–1994, 2008–2018).

Природа

Рельєф і корисні копалини

Рельєф переважно рівнинний, із підвищенням від узбережжя до центральної частини острова. Поширені карстові (див. Карст) форми рельєфу. Найвища точка — Маунт Гіллабі (336 м, за ін. даними — 340 м). Є незначні запаси нафти й газу природного, поклади будівельних матеріалів.

Клімат

Клімат тропічний пасатний, помірно спекотний упродовж року. Виділяють 2 сезони: сухий (грудень — травень), дощів (червень — листопад). Середня температура січня — +25 °С, липня — +27 °С. Середньорічна кількість опадів — 1000–1400 мм, найбільше в центральних регіонах. Можливі урагани й землетруси.

Внутрішні води

Постійні водотоки фактично відсутні. Є декілька невеликих річок, найбільшою серед яких є р. Конституції.

Ґрунти

Переважають родючі коричнево-червоні латеритні (див. Латерит) ґрунти. Для прибережних рівнин характерні малопотужні чорноземи.

Рослинний світ

Природна флора Барбадосу налічує бл. 700 видів квіткових рослин, з яких 100 є деревами. За останній час виявлено 28 нових видів злаків і 79 видів трав’яних рослин ін. систематичних груп. Біорізноманіття острова також становлять 222 види водоростей, 37 — папоротеподібних, 22 — мохів, 9 — грибів, по 4 — печіночників і лишайників. Представлені 8 рідкісних і зникомих видів, 38 — рідкісних для Барбадосу, 2 — ендеміків. Господарську цінність для місцевого ремісництва мають 49 видів флори.

Тваринний світ

Тваринний світ становлять різні систематичні групи, зокрема комах та ін. членистоногих відомо 1 320 видів; переважно належать до бабок, твердокрилих, напівтвердокрилих, двокрилих. З безхребетних є 90 прісноводних видів: равлики, креветки й комахи. Земноводних відомо 2 види: ага й листкова жаба-свистун (Eleutherodactylus johnstonei). Плазуни представлені 4 видами змій (Leptotyphlops carlae, Ramphotyphlops braminus, Liophis perfuscus і Mastigodryas bruesi) і 8 видами ящірок. До останніх належить листоносий гекон барбадоський (Phyllodactylus pulcher) — один з ендемічних видів хребетних острова; занесено до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, перебуває під загрозою зникнення. У складі орнітофауни Барбадосу зареєстровано 261 вид птахів, з яких понад 230 мігрують, 34 гніздяться, включно з екзотичними видами й ендеміками — вівсянкою-снігурцем барбадоською (Loxigilla barbadensis). Визнано рідкісними 31 вид птахів. Є 6 орнітолонічних територій загальною площею 185 га суходолу й акваторії. Серед ссавців — 6 видів рукокрилих (Artibeus jamaicensis, Brachyphylla cavernum minor, Molossus molossus, Monophyllus plethodon plethodon, Myotis martiniquensis, Noctilio leporinus), зелена мавпа африканська (Chlorocebus sabaeus), мангуст (Herpescus javanicus) і заєць капський (Lepus capensis).

Населення

Загальна кількість населення (2021, оцінка) — 270,2 тис. осіб, густота — 628 осіб/км2.

За етнічними групами населення (2010, перепис): африканського (92,4 %) та змішаного (3,1 %) походження тощо. За релігійними групами: християни (72,6 %), нерелігійні (20,6 %) та ін. За віковими групами: до 14 р. — 19,8 % осіб, від 15 до 24 р. — 13,3 %, від 25 до 54 р. — 43,5 %, від 55 до 64 р. — 10,8 %, від 65 р. — 12,6 %. Середній вік нас. — 39,5 р. (2020, оцінка). За статевими групами (2010, перепис): чоловіки (47,8 %), жінки (52,2 %).

Рівень урбанізації (2021, оцінка) — 31,2 %. Найбільше місто — Бриджтаун (понад 100 тис. осіб).

Коефіцієнт народжуваності — 10,9 ‰, смертності — 7,9 ‰. Міграційний приріст — –0,3 на 1 000 осіб. Населення зменшується, 2010 становило 277 тис. осіб.

Господарство

Відома офшорна зона, центр інформаційних і фінансових послуг, а також туризму. Має одну з найбільших економік у Карибському регіоні. За класифікацією Світового банку, країна з високим рівнем доходу. Реальний валовий внутрішній продукт за паритетом купівельної спроможності становив бл. 3,8 млрд дол. США (2021, оцінка). ВВП на душу населення — 13,8 тис. дол. США. Рівень зростання ВВП — 0,13 %, інфляції — 4,1 % (2019, оцінка). Структура ВВП за секторами (2017, оцінка): промисловість — 9,8 %, с. г. — 1,5 %, послуги — 88,7 %. Більшість населення працює у сфері послуг. Рівень безробіття (2021, оцінка) — 10,4 %.

Промисловість

Провідні галузі: харчова й легка. Переважає виробництво цукру (домінувало до 1950-х) і напоїв. Серед підприємств харчової промисловості — «Бі-Ай-Сі-О» («BICO»), «Зе Вест Індія Бісквіт Компані» («The West India Biscuit Company»; усе — у м. Бриджтауні) тощо. Добувна промисловість обмежується видобутком нафти й газу; головна палив. компанія — «Барбадос Нешнл Ойл» («Barbados National Oil»; с. Вудборн парафії Сент-Філіп). Є також підприємства деревообробної та хімічної промисловості. Налагоджено виробництво будівельних матеріалів і запасних частин до компютерної техніки. Наявні 4 електростанції (одна з яких — сонячна), підпорядковані компанії «Барбадос Лайт енд Павер Компані» («Barbados Light & Power Company»). Посилюється роль альтернативної енергетики.

Сільське господарство

Землі сільськогосподарського призначення займали 32,6 % території Барбадосу, рілля — 25,6 %, постійні пасовища — 4,7 % (2018, оцінка). Загалом сільське господарство і рибальство забезпечують до 2 % ВВП. Основна культура — цукрова тростина, зокрема 2020 виробництво становило 90 тис. т. Популярні батат, цитрусові, бавовник. Розводять овець, свиней та ВРХ. Поширено птахівництво.

Сфера послуг

Третинний сектор економіки є ключовим. До сфери послуг залучено понад 70 % населення економічно активного.

Станом на 2018 внесок гуртової та роздрібної торгівлі у ВВП становив 10,3 %, страхування — 10,8 %, готельного й ресторанного господарства — 15,7 %, фінансових і бізнес-послуг — 19,1 % тощо. Розвинено туризм, зокрема пляжний та круїзний. Так, Барбадос щороку відвідують понад 500 тис. осіб. Пандемія COVID-19 спричинила скорочення туристичної активності 2020–2021 зі зменшенням кількості туристів до 200 тис. осіб.

Органом грошово-кредитного регулювання є Центральний банк Барбадосу (засн. 1972). Працюють філії міжнародних банків. Діє одна з найбільших у Карибському регіоні фондових бірж (засн. 1987). Барбадос — значний офшорний центр, зокрема 2010 налічували 45 офшорних банків. Має також спеціальні зони з магазинами безмитної торгівлі.

Транспорт

Протяжність автомобільних доріг становить 1,7 тис. км (2015, оцінка), усі з твердим покриттям. Бриджтаун — багатоцільовий морський порт, що обслуговує пасажирські та вантажні судна, зокрема 2018 порт прийняв понад 1 500 суден. Є також порт Сент-Чарльз. Єдиний міжнародний аеропорт ім. Г. Адамса за 13 км від м. Бриджтауна, є основним транспортним вузлом східної частини Карибського басейну. Середній пасажиропотік становить понад 2 млн осіб.

Торгівля

Характерний дефіцитний баланс торговельний. Обсяги експорту становили 357 млн дол. США, імпорту — 2,1 трлн дол. США (2021, оцінка). Найбільшими торговими партнерами є США та країни Карибської співдружності. Основні товари експорту: алкогольні напої, хімічна і фармацевтична продукція, різні промислові товари. Країни-експортери: США (20 %), Ямайка (12 %), Гаяна (8 %), Тринідад і Тобаго (7 %). Основні товари імпорту: нафта, транспортні засоби, промислове обладнання. Країни-імпортери: США (33 %), Гаяна (13 %), Китай (11 %), Тринідад і Тобаго (6 %).

Зв'язок

На 2021 кількість мобільних телефонів — 316,6 тис. (113 одиниць на 100 осіб), інтернет-користувачів — 240,8 тис. осіб (86 %).

Освіта та наука

Систему освіти Барбадосу встановлено за взірцем Великої Британії. Початкова (6 р.) і серед. (5 р.) освіта обов’язкова й безоплатна для дітей віком до 16 р. Виділяють також післясередній та вищий рівні. Станом на 2015 працювали 10 державних закладів дошкільної освіти, 68 — початкової, 22 — середньої. Від 2000 уряд ініціював Програму розвитку сектора освіти, на фінансування якої виділено 213 млн дол.

З-поміж ЗВО — державний Університет Вест-Індії в Кейв-Гіллі (засн. 1963; поблизу м. Бриджтауна), а також Ердистонський педагогічний коледж (засн. 1948), Барбадоський громадський коледж (засн. 1968), Технологічний інститут С. Дж. Прескода (засн. 1969; усі — м. Бриджтаун). Один із найстаріших закладів Америки — англіканський теологічний коледж Кодрингтон (засн. 1745) у парафії Сент-Джон. Рівень грамотності населення віком від 15 р. (2015, оцінка) — 99 %.

Серед наукових установ — Беллерський науково-дослідний інститут (засн. 1954), відділення Карибського інституту сільськогосподарських досліджень і розвитку (засн. 1975).

Культура

Найвідоміші музеї: Барбадоський музей (засн. 1930), Національна галерея героїв Барбадосу (засн. 2001), будинок Дж. Вашингтона (засн. 2007), Ізраїлський музей Нідге (засн. 2008), музеї крикету «Легенди Барбадосу» (засн. 2010), бірж (засн. 2018; усі — у м. Бриджтауні) та вітряка (засн. 1962; с. Моргана Льюїса парафії Сент-Ендрю) тощо.

Національний культурний фонд Барбадосу (засн. 1983; с. Вест-Террас парафії Сент-Джеймс) організовує Національний незалежний фестиваль творчих мистецтв (засн. 1973). Діє Національна бібліотечна служба (засн. 1847) із центральним філіалом (засн. 1906) у столиці.

Станом на 2022 Барбадос має одне найменування в списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — Бриджтауна історичний центр та гарнізон.

До традиційних художніх промислів належать батик, кераміка, виготовлення сувенірів і прикрас.

Релігія

За переписом 2010, бл. 76 % населення були християнами різних конфесій. Найбільша група — англікани (23,9 %, діоцезія Барбадоса діє з 1824); до п’ятидесятників себе віднесли 19,5 %; до адвентистів сьомого дня — 5,9 %; методистів — 4,2 %; католиків — 3,8 % та ін. Близько 20,6 % населення релігійно неафілійовані. Решта — нечисельні спільноти мусульман (1,5 %), юдеїв, растафаріанців, індуїстів (0,46 %), буддистів, бахаїв тощо.

Конституція гарантує свободу віросповідання, включно з правом змінювати релігію, забороняє дискримінацію за релігійною ознакою, а також надає право релігійним організаціям створювати й утримувати освітні заклади та провадити відповідне навчання. Освітня програма державних шкіл передбачає навчання релігійним цінностям (англ. values education). Щоб отримати певні привілеї, зокрема податкові пільги, релігійні групи мусять офіційно зареєструватися.

Преса, радіо, телебачення

Преса

Найдавніше періодичне видання — щоденна газета «Барбейдос Адвокейт» («Barbados Advocate»; засн. 1895), найбільше — «Нейшн» («The Nation»; засн. 1973). Директиви, юридичні повідомлення, парламентські декрети та ін. оприлюднює «Офішал Газет» («The Official Gazette»; засн. 1966).

Радіо

Радіомовлення почалося 1934. Діє національна компанія «Карибська радіомовна корпорація» («Caribbean Broadcasting Corporation»; засн. 1963 як «Радіо Барбадос») із 3 радіостанціями. До провідної комерційної мережі «Старком» («Starcom»; засн. 1934) входять 4 радіостанції.

Телебачення

Запроваджено 1964. Нац. телевіз. канал контролює «Карибська радіомовна корпорація». Б. став першою країною Вест-Індії, де 1971 з’явилося кольорове ТБ.

Інформаційні агентства та медіакомпанії

У м. Бриджтауні базується інформаційне агентство країн Карибського регіону «Карибська медіакорпорація» («Caribbean Media Corporation»; засн. 2000).

Література

Література Барбадосу є частиною карибської літератури, що розвивається здебільшого англійською мовою. Серед центральних тем — вимушена міграція, колоніальна (див. Колоніалізм і Деколонізація) історія, ідентичність та ін. Фольклор є одним із компонентів культурної спадщини, що охоплює оповідання, казки, легенди, вірші, пісні. Від 16 ст. до сер. 19 ст. переважала поезія та автобіографія. Становлення та розквіт письмової літератури припали на 1940–1950-ті. Твори письменників регіону публікував літературний журнал «Бім» («Bim»), перший номер якого вийшов у Барбадосі 1942.

Серед відомих письменників — Ф. Коллімор (1893–1980), Дж. Леммінг (1927–2022), Е. К. Бретвейт (1930–2020‎), О. Кларк (1934–2016) та ін.

Архітектура

У місцевій народній архітектурі аборигени використовували дерево, камінь, а також корали для некапітальних одноповерхових будинків. Завезені на острів з Африки раби споруджували мобільні дерев’яні житла з яскравим оформленням.

Монументальна архітектура є спадщиною Британської імперії, що найвиразніше представлено в забудові м. Бриджтауна 17–19 ст. Переважала стилістика класицизму та історизму з домінуванням архітектурних форм англійської неоготики. До визначних споруд міста відносять склади для зберігання рому (18 ст.), собор Святого Михайла та всіх янголів (1789), синагогу (1832), собор Святого Павла (1833), будівлю парламенту (1870–1874), Чемберленський міст (1872), собор Святого Патрика (1899) тощо. Більшість репрезентативних споруд зосереджено довкола центр. площі.

На околиці м. Бриджтауна збереглося військове містечко 18–19 ст., особливістю якого є вільна ландшафтна система розпланування, із численними мурованими спорудами. У 20 ст. архітектура розвивалася під впливом модернізму, відповідно вирішено лікарню королеви Єлизавети (1963–1964) та ін.

Образотворче мистецтво

Діє Барбадоська національна художня галерея (засн. 1996; м. Бриджтаун). Поширено мурали, що відображають історію, культуру та традиції острова. Популярна техніка фрески. Частину зображень виконано з уламків місцевої кераміки.

Музика

Характерно поєднання народної та популярної музики, із західними класичними і релігійними елементами. Основа сучасної музики — реггі, рагга, сока. З провідних стилів — каліпсо, жанрів — сучасна фольк-музика. До місцевих стилів відносять барбадоське каліпсо — комедійну форму пісні під супровід гітари й банджо, спуж — суміш ямайського сока й каліпсо. Один із центрів карибського джазу.

Популярні такі ударні інструменти: барабан, гонг, трикутник, шак-шак (схожий на маракас), конга, бонго, бубон. Струнні та духові музичні інструменти відіграють важливу роль у барбадоській народній культурі, особливо скрипка, банджо, акустична гітара.

Відома співачка Ріанна (нар. 1988) — багаторазова лауреатка премії «Греммі» (2008, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2018).

Театр

Театральна діяльність країни є компонентом культурної спадщини Карибського регіону. У 1940-х тут відкрито спеціальні центри для розвитку відповідних майстерень. Піднесенню драматургії сприяла продюсерка Д. Джозеф-Гакетт (1915–1988), на честь якої Національний культурний фонд Барбадосу заснував найвищу премію за досягнення в драмі. З-поміж провідних — театр ім. Д. Джозеф-Гакетт (засн. 2017).

Кіно

Кінематограф Барбадосу є молодою індустрією. Країну також представляють як потенційне місце для кіновиробництва. На поч. 1950-х тут почали діяти мобільні кінотеатри. З 2016 проходить Міжнародний фестиваль незалежного кіно. Відомий кінорежисер, піонер у розвитку незалежного т. з. британського чорного кіно М. Шабаз (1954–2021).

Спорт

Популярні легка атлетика, крикет, плавання, вітрильний спорт, футбол, регбі, баскетбол, волейбол, поло та ін. НОК було засновано й визнано Міжнародним олімпійським комітетом 1955. Як незалежна держава Барбадос бере участь у Літніх Олімпійських іграх від 1968 (окрім 1980), де на 2020 спортсмен О. Томпсон (нар. 1986) виборов 1 бронзову медаль за біг на дистанції 100 м. У Зимових Олімпійських іграх участі не бере. Від 1963 Барбадос виступає на Панамериканських іграх. Станом на 2020 має 16 медалей, з них 1 — золота, 4 — срібні, 11 — бронзових.

Україна та Барбадос

1993 Барбадос визнав незалежність України; дипломатичні відносини було встановлено 13.04.1993 із підписанням Спільного комюніке. Барбадос підтримав резолюції «Територіальна цілісність України» (2014), «Агресія проти України» (2022) Генеральної Асамблеї ООН тощо.

Джерела

  1. 2010 Population and Housing Census. Barbados, 2013.
  2. International Religious Freedom Report for 2015. Barbados // US Department of State. URL: https://2009-2017.state.gov/j/drl/rls/irf/religiousfreedom/index.htm?year=2015&dlid=256331#wrapper

Лiтература

  1. Rogozinski J. A Brief History of the Caribbean: From the Arawak and Carib to the Present. New York : Penguin Books, 2000.
  2. Tropical Babylons: Sugar and the Making of the Atlantic World, 1450-1680 / Еd. by S. B. Schwartz. Chapel HiIl : University of North Carolina Press, 2004.
  3. Ledent B. Caribbean Literature: Looking Backward and Forward // Vetas Digital. 2007. 5.78-79.
  4. Storr J. Journalism in a Small Place: Making Caribbean News Relevant, Comprehensive and Independent. Calgary: University of Calgary Press, 2016.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Барбадос (держава) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Барбадос (держава) (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
02.11.2024

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Барбадос (держава) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Барбадос (держава) (дата звернення: 11.10.2026).

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶