Біорізноманіття

Біорізномані́ття (від біо… та різноманіття), біологі́чне різномані́ття, біоти́чне різномані́ття — сукупність усіх живих організмів на різних рівнях організації живого.

Зміст

1 Загальна характеристика
2 Джерела
3 Література
4 Автор ВУЕ

Загальна характеристика

Обсяг біологічного різноманіття, як і визначення цього поняття, залежать від рівня організації, на якому розглядають різноманітність. Здебільшого під біологічним різноманіттям розуміють кількість видів, їхніх популяцій, угруповань у наземних, морських та інших водних екосистемах і екологічних комплексів, частиною яких вони є, та кількісне співвідношення між ними. Залежно від рівня, на якому визначають біорізноманіття (наприклад, видовий, популяційний, екосистемний), виділяють 3 і більше основних категорій біологічного різноманіття: а) різноманітність видів живих організмів, зокрема їхніх генотипів; б) різноманітність популяцій, якими представлений кожен вид; в) різноманітність особин усередині кожного виду; г) різноманітність індивідуальних організмів за віком, життєвим станом, статтю тощо; д) різноманітність біотопів у межах екосистем того чи іншого типу.

Для встановлення складності та різноманітності угруповань і спільнот живих організмів на різних територіальних рівнях використовують такі категорії біологічного різноманіття:

α-різноманіття — видова різноманітність всередині окремої екосистеми (обчислюють за кількістю видів живих організмів);
β-різноманіття (див. Бета-різноманіття) — різноманітність екосистем у певному районі (залежить від гетерогенності та строкатості місць існування);
γ-різноманіття (див. Гамма-різноманіття) — різноманітність ландшафтів, яка поєднує α- і β-різноманіття.

Біорізноманіття може розглядатися на різних рівнях просторової організації: від локальних екосистем до всієї біосфери. Кожен рівень має свої особливості та значення для функціонування природи.

Високе біологічне різноманіття є однією з найважливіших умов екологічної рівноваги в екосистемі. Глобальне біорізноманіття формує умови для життя на Землі, регулює кліматичні процеси, забезпечує природний баланс, підтримує стійкість екосистем.

Джерела

Про ратифікацію Конвенції про охорону біологічного різноманіття: Закон України № 257/94-ВР від 29 листопада 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. 1994, № 49, ст. 433. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257/94-%D0%B2%D1%80#Text
Нагойський протокол про доступ до генетичних ресурсів та справедливий і рівноправний розподіл вигід від їхнього використання до Конвенції про біологічне різноманіття: Закон України № 1926-IX від 2 грудня 2021 р. // Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_k03#Text

Література

Biodiversity / E. O. Wilson, F. M. Peter Eds. Washington (DC): National Academies Press, 1988. 538 p.
Царик Й. В. Деякі міркування щодо сучасних підходів до вивчення та збереження біотичного різноманіття // Біологічні студії. 2013. Т. 7. № 1. С. 227–234.
Безлатня Л. О., Матківський М. П., Лозінська Т. П. Біорізноманіття як основа екосистемних послуг: оцінка, збереження та відновлення // Таврійський науковий вісник. 2024. № 135. Ч. 1. С. 12–19.
Keck F., Peller T., Alther R. et al. The Global Human Impact on Biodiversity // Nature. 2025. № 641. P. 395–400.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Біорізноманіття // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біорізноманіття (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.12.2025