Барбадос (острів)

Барба́дос — острів у складі Малих Антильських островів.

Розташований у південно-східній частині Карибського моря, приблизно за 430 км від Венесуели. Омивається водами Атлантичного океану. Простягається з Півночі на Південь на 34 км, із Заходу на Схід — на 23 км.

Загальна територія — 430 км². Острів має коралове походження, оточений кораловими рифами. Поверхня здебільшого плоска, підвищується від терас на узбережжі до центральної частини. Північно-східний берег круто обривається в бік океану. Поширено також карст. Найвища точка — г. Маунт Гіллабі (336 м, за ін. даними — 340 м). Уздовж узбережжя — піщані пляжі. Є незначні запаси нафти й природного газу, поклади будівельних матеріалів.

Клімат тропічний пасатний, помірно спекотний. Виділяють 2 сезони: сухий (грудень — травень), дощів (червень — листопад). Середня температура січня — +25 °С, липня — +27 °С. Середньорічна кількість опадів — до 1400 мм, найбільше в центральних регіонах.

Переважає тропічна рослинність. Трапляються кокосова пальма, махагонієве дерево, мангрове дерево. Серед квіткових рослин — гібіск, бугенвілія, герань та ін. Відомий символ Барбадосу — цезальпінія. Характерна різноманітна орнітофауна, зокрема тут живуть колібрі, голуб, пелікан, чапля. Є комахи і плазуни. З-поміж ссавців — мангуст, інтродукований (див. Інтродукція) наприкінці 19 ст.

До сер. 20 ст. Барбадос залежав від вирощування цукрової тростини та цукрової промисловості. У 21 ст. ключовою галуззю економіки є туризм.

Література

1. Higman B. W. A Concise History of the Caribbean. Cambridge : Cambridge University Press, 2011. 374 p.
2. Speed R., Cheng H., Speed Chr. et al. Emergence and Evolution of Barbados. Boulder : Geological Society of America, 2021. 128 р.

Автор ВУЕ

Д. В. Кириченко

Покликання на цю статтю: Кириченко Д. В. Барбадос (острів) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Барбадос (острів) (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 31.10.2024