Щасливий, Павло

Щасливий, Павло (Paolo il Felice)
Справжнє ім’я	Паоло іль Феліче
Народження	сер. 16 ст.«сер» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 0.16.
Місце народження
Смерть	1610
Місце смерті	Жовква
Місце поховання	Жовква
Місце діяльності	Італія, Україна
Напрями діяльності	архітектура

Синагога Нахмановича (Золота Роза) у Львові. Кресленик фасаду

Витвори П. Щасливого у центрі м. Жовкви, справа наліво: будинки на площі Ринок,
костел Святого Лаврентія, замок

Щасли́вий, Павло́ (справжнє ім'я — Паоло іль Феліче, італ. Paolo il Felice; середина 16 ст., тепер Італія — 1610, м. Жовква, тепер Україна) — архітектор, представник пізнього ренесансу, автор низки споруд у містах Львові й Жовкві.

Життєпис

Народився у середині 16 ст. (дату й місце не з'ясовано).

До м. Львова прибув з Італії перед 1580, маючи добру фахову підготовку й високий авторитет, оскільки 1581 став будівничим кам'яниці у львівському середмісті, 1582 був цехмістром львівського ремісничого цеху будівничих. 1585 як повноправний львівський міщанин виступив поручителем П. Римлянина при прийнятті ним «міського права».

Працював у м. Львові. 1594 переселився до щойно заснованого м. Жовкви, розбудовував його і 1601–1610 був там війтом.

Творчість

Належав до старшого покоління львівських будівничих доби Відродження, що мали здебільшого північноіталійське походження. У творах дотримувався норм привнесеної звідти стилістики пізнього ренесансу з рисами маньєризму. Усі відомі роботи виконано або у співавторстві, або довершені після його смерті іншими майстрами. Будував муровані споруди різних архітектурних типів: культові (католицькі та юдейські), оборонні, житлові, а також великі архітектурні ансамблі. Його найбільший особистий внесок — у створення стилістично однорідної ренесансної забудови м. Жовкви.

Твори (усі — в Україні, у співавторстві):

кам’яниця Ісаака Нахмановича у м. Львові 1581;
кам’яниця Ісаака Сюскюндовича у м. Львові 1580-х;
синагога Нахмановича (Золота Роза) у м. Львові 1582–1596;
Венеційська кам’яниця (кам’яниця Антоніо Массарі) на площі Ринок у м. Львові 1589;
Жовківський замок 1594–1610;
оборонні мури й башти м. Жовкви 1594–1610;
костел Святого Лаврентія в м. Жовкві 1606–1610
міщанські будинки з аркадними (див. Аркада) галереями першого поверху в центрі м. Жовкви 1596–1610.

Замок і міський оборонний мур Жовкви
Будинки на площі Ринок у м. Жовкві

Визнання

Як автор проєктів львівських кам’яниць зробив внесок у формування пізньоренесансного архітектурного образу історичного центру міста. Він створив цілісне, естетично привабливе й художньо досконале архітектурне середовище ренесансного міста Жовкви, що його тепер Україна разом із Польщею номінує до включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як визначне історичне місто Центральної Європи.

Література

Łoziński W. Sztuka lwowska w XVI i XVII wieku. Architektura i rzeźba. Lwów : Altenberg, 1901. 228 с.
Козарський П., Сват Т. Жовква і її святині / Пер. з пол. Жовква : Місіонар, 1999. 168 с.
Бевз М., Оконченко І., Оконченко О. Розвиток системи міських укріплень Жовкви у XVI–XVIII століттях // Записки Наукового товариства імені Шевченка. 2005. Т. 249: Праці Комісії архітектури та містобудування. С. 327–351.
Архітектура Львова: Час і стилі. ХІІІ–ХХІ ст. Львів : Центр Європи, 2008. С. 90; 100; 111; 116.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Щасливий, Павло // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Щасливий, Павло (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.05.2025