Жовківський замок
Жовківський замок — пам’ятка архітектури національного значення, Львівська область, Україна.
Великий мурований замок розташований в історичному середмісті Жовкви. Головним фасадом звернений на центральний міський майдан — Вічеву площу, а іншими двома — до заплави р. Свині (правий доплив р. Рати басейну р. Вісли).
Історична довідка
Замок заснував одночасно з містом 1594 С. Жолкевський (1547; тепер Україна – 1620; тепер Польща). Будівництво завершено 1606 під керівництвом львівського архітектора П. Щасливого. 1606 з тильного фасаду замку на березі річки С. Жолкевський створив великий звіринець. Після 1610 розбудовою замку керував П. Римлянин, після 1618 — А. Прихильний. Після загибелі С. Жолкевського 1620 замок перейшов у власність його вдови Регіни й сина Яна, з 1624 належав спорідненим з Жолкевськими магнатам Даниловичам — Софії з Жолкевських (1587–1634; тепер Україна) і її синові Станіславу (1609–1636; тепер Україна). 1636 власниками замку стали споріднені з Даниловичами Собеські — Софія-Теофілія з Даниловичів (1607–1661; тепер Україна), з 1670 — її син Ян ІІІ Собеський, після 1696 — його діти.
Замок та міські укріплення були настільки потужними, що козацьке військо під проводом Б. Хмельницького під час походу на Львів 1648 не наважилися штурмувати Жовкву. 1674 Ян ІІІ Собеський став королем Речі Посполитої і перебудував Жовківський замок на королівську резиденцію палацового характеру. Роботами керували архітектори П. Бебер (?–1711, Польща — Україна) та радник і секретар короля А. Лоцці (1640–1732; тепер Польща). Під час перебудови наметові дахи башт, первісно укриті черепицею, замінили на купольні й укрили позолоченою міддю, збільшили розміри вікон, надбудували другі поверхи над галереями. По центру палацового корпусу влаштували відкриту галерею з колонним портиком і парадними сходами. Тоді ж заново декорували інтер’єри палацу, а звіринець перетворили на регулярний парк у французькому стилі.
1740 замок став власністю М. Радзивілла (1702; тепер Україна–1762; тепер Білорусь). За його наказом 1741–1749 під керівництвом архітектора А. Кастеллі (?–1749; Італія — Україна) розширено галерею палацового корпусу й перероблено інтер’єри. Внаслідок реконструкції 1751–1759 замок утратив оборонне призначення і фортечний вигляд. З 1762 ним володіли інші представники несвіжської лінії дому Радзивіллів: Кароль-Станіслав (1734–1790; тепер Білорусь); з 1772 Домінік (1754–1798; тепер Польща), після банкрутства якого 1787 замок продали з аукціону. Його придбав А. Юзефович (?–1806; тепер Польща) і замок став занепадати. 1820 окружна влада викупила фронтальний корпус замку (той, що з боку міста), а 1847 решту замку придбав А. Ґлоґовський, котрий спершу розпродав з замку все рухоме майно і з 1858 став розбирати окремі замкові споруди і продавати їх на будівельний матеріал. Тоді знищено замкову каплицю, наріжну башту й окрасу палацового корпусу — аркади, колонний портик і парадні сходи. Недоруйнований замок місто викупило у власника 1890, реставрувало його і розмістило адміністрацію (староство) повіту, повітові суд, податкову адміністрацію, гімназію, офіцерське казино.
Під час Першої світової війни 1915 замок спалило російське військо. Польська влада з 1920-х намагалася врятувати замок як пам’ятку, пов’язану з історичними постатями С. Жолкевського і Яна ІІІ Собеського. Реставрацію виконано 1928–1931, 1935 за проектом інженера-архітектора А. Лобоса (1903–1945; Польща) під керівництвом інженера Р. Новотного: реставровано вхідний портал, відновлені первісні форми вікон і бійниць.
Після Другої світової війни замок використовували для різних адміністративних, господарських потреб, у ньому була військова частина, мешкали люди. Реставраційні роботи виконано 1972–1976, 1990–1996. З 1995 замок є об’єктом Державного iсторико-архiтектурного заповiдника у м. Жовкві. Реставраційні роботи активізувалися 2008–2009 та після 2015, проте далекі від завершення.
Від 2020 замок підпорядковано Львівській національній галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького. Станом на 2025 в частині відреставрованих приміщень відкрито музейні експозиції.
Характеристика
Замок споруджений з цегли і каменю, квадратний у плані, з великим внутрішнім двором. План замку формують 4 прямокутні в плані видовжені двоповерхові корпуси, первісно увінчані високими двозаломними дахами, з’єднані двоповерховими галереями (первісно — одноповерховими) з 4 наріжними баштами. Башти п’ятикутні, триярусні, накриті високими наметовими дахами. Зовні перед мурами й баштами у 1640-х влаштували земляний вал і рів з наріжними п’ятикутними бастіонами (не збережено). У зовнішніх мурах збереглися бійниці. Посеред фронтального корпусу з боку міста розташована брама з порталом у стилі ренесансу. Над ним прямокутна чотириярусна надбрамна башта. Замок у 17 ст. входив до загальної фортифікаційної системи міста: до його східної і північної башт прилягали міські оборонні мури (збереглися частково). Проте замок міг оборонятися й окремо від міста, від якого його відділяли вал і рів.
Значення
Замок у Жовкві — визначна пам’ятка архітектури доби Відродження в Україні, єдина збережена в країні королівська резиденція. Має велике історико-меморіальне значення, оскільки пов’язаний з діяльністю С. Жолкевського, Яна ІІІ Собеського та інших видатних особистостей.
Додатково
Існує чимало версій про перебування у замку відомих осіб: тут С. Жолкевський 1611 утримував полоненого ним московського царя Василя IV Шуйського (1552–1612; тепер РФ). На службі у С. Жолкевського тут був М. Хмельницький (?–1620; тепер Україна), батько Б. З. Хмельницького, котрий і сам служив С. Жолкевському.
Література
- Бернатович Т. Резиденція Собєських і Радзивілів у Жовкві в світлі невідомого плану Антона Кастелло // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація. 1999. № 10. С. 78–83.
- Оконченко О. Жовківський замок // Галицька брама. 2003. № 10-12 (106-108). С. 14–15.
- Накопало В. Проєктні пропозиції реставрації та адаптації замку в Жовкві // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація. 2007. № 17. С. 46–51.
- Вечерський В. Фортеці й замки України. Київ : [б. в.], 2011. С. 457–463.
- Кубай М. Жовківський замок: історична довідка // Жовква крізь століття. Вип. ІІ. Львів : Растр-7, 2012. С. 82–108.
- Вечерський В. Замки та фортеці України. Київ : Балтія-Друк, 2015. С. 97–99.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Жовківський замок // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Жовківський замок (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 19.02.2022
