Скалатський замок

Ска́латський за́мок — комплекс оборонних споруд, пам'ятка архітектури національного значення, м. Скалат Тернопільського району Тернопільської області, Україна.

Скалатський замок
Музеєфіковані замкові рів з мостом, мур і башта
Замковий двір з баштами й підмурками палацу
План башти

Мурований замок міститься в історичному центрі міста при в'їзді в нього, у заплаві р. Гнилої (басейн р. Дністра). З двох боків його оточували рови, наповнені водою, з інших боків — болота. Замкові башти разом із костелом поряд є архітектурними домінантами міста.

Історична довідка

Збудовано 1630 на місці давніх дерев’яно-земляних укріплень коштом шляхтича (див. Шляхта), ротмістра Х. Вихровського (дата народження невідома, 1 половина 17 ст.; тепер Україна). Під час Хмельниччини 1648–1654 та війни Речі Посполитої з Османською імперією за володіння Поділлям 1672 замок зруйновано. Наприкінці 17 ст. новий власник замку каштелян сяноцький Я. Фірлей (дата народження невідома, 1 половина 17 ст. — 1701; тепер Україна) відбудував замок, пристосувавши його під житло. Тоді на замковому дворі до одного з оборонних мурів прибудовано палацовий корпус (не збережено). Тоді ж звели надбрамну башту й надбудували наріжні башти. Наприкінці 19 ст. коштом графа Ростоцького за проєктом архітектора Т. М. Тальовського (1857; тепер Польща — 1910; тепер Україна) башти зазнали реставрації, а фактично — перебудови у стилі неоготики. Під час Першої світової війни замок зазнав значної руйнації; потім його відбудовано. Після Другої світової війни двір замку використовували для господарських потреб. У 1960-х замкові башти реставрували. 1988 фахівці інституту «Укрзахідпроєктрестарація» дослідили замок й 1990 склали проєкт реставрації його.

Від 2002 замок в оперативному управлінні Національного заповідника «Замки Тернопілля». Від 2007 тривають роботи з реставрації, музеєфікації та пристосування замку для культурно-освітніх потреб заповідника. В одній із башт облаштовано постійну музейну експозицію військово-історичної тематики.

Характеристика

Належить до замків регулярного типу. Він чотирикутний у плані, орієнтований за сторонами світу. Має чотири наріжні п’ятигранні башти, муровані з каменю-пісковика. Усі башти ідентичні за формою і конструкцією. Вони чотириярусні, на цоколі з підвалом, покриті високими наметовими черепичними дахами. Перший і другий яруси, крім круглих і квадратних бійниць, мають також характерні для подільських замків тричастинні бійниці. Горішній третій ярус має машикулі. Бійниці четвертого ярусу — ключоподібної форми. Вхід у льох під кожною баштою влаштовано із замкового двору через довгий тунель. Три таких входи збережено.

Замковий палац зруйновано під час Першої світової війни. Натепер збережені й доступні для огляду тільки дві камери його підвалів, решту яких засипано. Замкові мури збережено майже по всьому периметру, але не на повну висоту. Їх реставровано частково й музеєфіковано. Тепер вони заввишки від рівня низу рову до висоти, яка трохи перевищує рівень замкового двору. Як інженерна конструкція ці мури є ще й підпірними стінами.

Значення

Скалатський замок — один із найвиразніших регулярних баштових замків Поділля 17 ст., рідкісний зразок вдалої стилістичної реставрації, поширеної у Європі як метод збереження архітектурних пам’яток у другій половині 19 ст., але майже не практикований тепер через побоювання щодо спотворення автентичних (див. Автентичність) пам’яток.

Література

  1. Лонкевич Д., Бойко О. Замки Тернопільської області // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». 2000. № 11. С. 59–88.
  2. Вербовецький Ю. Концепція відтворення Скалатського замку // Галицька брама. 2007. № 5–6 (149–150).
  3. Вечерський В. Фортеці й замки України. Київ : [б. в.], 2011. С. 378–379.
  4. Вечерський В. Замки та фортеці України. Київ : Балтія-Друк, 2015. С. 69.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Скалатський замок // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Скалатський замок (дата звернення: 10.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
06.05.2025

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶