Наос

Наос. План античного грецького периптера з наосом, позначеним жовтим кольором

Інтер'єр наоса античного грецького храму

На́ос (грец. ναός — місце перебування божества, храм) — у храмах Давньої Греції — головне приміщення (святилище), де встановлено скульптурне зображення божества.

Наос є неодмінним сакральним приміщенням в античних (див. Античність) храмах усіх архітектурних типів (периптер, простиль, толос тощо) і посвячень. Наос вважали місцем перебування, безпосередньої присутності божества, що засвідчувала його культова статуя. З огляду на це доступ у наос було обмежено усім, крім жерців (див. Жрецтво). У грецькій традиції наос, як і весь храм, мав широтну орієнтацію. Якщо храм було присвячено божеству, то вхід у наос був зі сходу, а якщо герою — то з заходу. Наос не мав вікон і освітлювався через відчинені двері, а також світильниками. Перед наосом був портик і передпокій — пронаос, позаду — опістодом та/або адітон. У великих периптерах, диптерах і псевдопериптерах широкі наоси двома рядами колон поділяли на три нави, причому внутрішні колонади зазвичай були двоярусними.

Наосом також називають невелике священне приміщення для зберігання культової статуї у глибині анфілади залів храму в Стародавньому Єгипті.

Література

Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 293.
Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 31.