Національного театру будівля у Празі
Націона́льного теа́тру буді́вля у Пра́зі (чеськ. Národní divadlo) — архітектурна пам’ятка, Чехія.
Будівля поставлена в історичному центрі міста на набережній р. Влтави, на межі Старого Міста з новими районами, біля мосту й головної міської магістралі, що посилило композиційний вплив цієї архітектурної домінанти.
Історична довідка
До 1845 усі театри м. Праги були німецькомовними. 1845 місцева влада, в якій домінували німецькомовні, відхилила прохання щодо створення фінансового фонду для збирання добровільних пожертв на спорудження чеського театру. У відповідь на це чехи оголосили загальнонаціональне збирання коштів на цю потребу. Протягом наступних років (до 1884) було зібрано благодійних пожертв на суму, тепер еквівалентну 90 млн. євро (серед жертводавців були імператор Франц Йосиф І та інші члени династії Габсбургів). 1865 прийнято до реалізації проєкт архітектора Й. Зітека (1832–1909; тепер Чехія). Будівництво розпочато урочистостями 16.05.1868 у присутності 150 тис. осіб. 11.06.1881 театр урочисто відкрито прем’єрою опери Б. Сметани «Лібуше». Після цього опоряджувальні роботи продовжено й під час виконання їх 12.08.1881 сталася пожежа, яка знищила сценічну частину, глядачеву залу, дах тощо. Причини пожежі дотепер є дискусійними (недбалість німецьких будівельників чи зумисний підпал з боку німців як наслідок їхніх конфліктів із чехами), зокрема й через встановлені факти синхронного з пожежею псування водогінних мереж і системи пожежогасіння, виведення з ладу протипожежної завіси, неквапливості пожежної команди тощо. Чехи сприйняли пожежу як національну катастрофу і протягом наступних 47 днів зібрали понад 1 млн гульденів на відбудову театру, яку виконано 1881–1883 під керівництвом архітектора Й. Шульца (1840–1917; тепер Чехія). У процесі будівництва застосовано новітні металеві конструкції. У мистецькому оформленні театру брали участь кращі чеські скульптори, художники, дизайнери, майстри декоративно-ужиткового мистецтва, які увійшли до історії мистецтва як «покоління Національного театру». Це художники М. Алеш (1852–1913; тепер Чехія), В. Брожик (1851; тепер Чехія — 1901; Франція), скульптор А. П. Вагнер (1834; тепер Чехія — 1895; тепер Австрія), художники Ф. Женішек (1849–1916; тепер Чехія), Ю. Маржак (1832–1899; тепер Чехія), скульптори Й. В. Мислбек (1848–1922; тепер Чехія), Б. Шнірх (1845–1901; тепер Чехія), художник Я. Шубіч (1850; тепер Словенія — 1889; тепер Німеччина). Труднощі створення театру як відображення міжнаціональної боротьби у Чехії 19 ст. відображає символічний напис на антаблементі порталу сцени в глядачевій залі: «Нація — собі».
Театр реставровано 1977–1983, реконструйовано з добудовою 2012–2015. Поруч зі старою будівлею 1977–1983 збудовано так звану Нову сцену.
Характеристика
Будівля у стилістиці одного з напрямів історизму, а саме — віденського неоренесансу, характерного для громадських споруд Австро-Угорщини 2-ї пол. 19 ст. (див. Рінгштрасе стиль). Головний фасад має глибокий шестиколонний портик, піднятий на рустовану (див. Руст) аркаду, увінчаний масивним антаблементом з балюстрадою і скульптурами. Обабіч портика — великі аркові ніші зі скульптурами алегоричного (див. Алегорія) характеру. Наріжні частини увінчано бронзовими скульптурними групами у вигляді античних колісниць, запряжених трійками коней, що везуть крилату богиню перемоги Ніку. Будівлю покриває високий пластичний дах, що виглядає архаїчно для свого часу, оскільки тоді загальним правилом було влаштування двох окремих дахів — над глядачевою залою і над сценічною коробкою. Фасади й інтер’єр будівлі насичено скульптурними зображеннями. У розписах інтер’єрів фоє і глядачевої зали поєднано античні сюжети з мотивами слов’янської міфології у тодішньому її романтичному сприйнятті: композиції «Міф», «Людське життя», «Історія», «Золотий вік», постаті муз, романтичні краєвиди із зображеннями історичних пам’ятних місць Чехії тощо. Художнім акцентом ярусної театральної зали є сценічна завіса із сюжетним розписом на тему самовідданості чеської нації у створенні театру, яку виконав 1883 художник В. Гінайс (1854; тепер Австрія — 1925; тепер Чехія).
Значення
Національного театру будівля у Празі є вершиною чеського неоренесансу і знаковою пам'яткою національного відродження. Від 1958 — пам’ятка культури національного значення.
Література
- Poche E., Ehm J. Cechy. Umelecke pamatky. Praha : CTK-Pressfoto, 1982. 178 p.
- Porter T. Prague: Art & History. Prague : Flow East, 1995. P. 115–121.
- Benešová Z., Součková T., Flídrová D. Národní divadlo — historie a současnost budovy. Praha : Národní divadlo v Praze, 1999. 128 p.
- Вечерський В. Курс історії архітектури країн Східної Європи. Київ : АртЕк, 2007. С. 249–250.
- Binder H. Prag — Literarische Spaziergänge durch die Goldene Stadt. 2nd ed. Prag : Vitalis, 2017. 376 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Національного театру будівля у Празі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Національного театру будівля у Празі (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.06.2024
