Магнезит
|
Магнезит | |
|---|---|
| Клас мінералу | карбонати |
| Колір | білий, сіруватий, жовтуватий |
| Сингонія | тригональна |
| Твердість | 3, 5–4, 5 |
| Прозорість | прозорий |
| Густина | 2, 96 г/см3 |
Магнези́т (від лат. magnesium — магній) — мінерал і гірська порода.
Зміст
Мінерал
Магнезит — мінерал, карбонат магнію острівної будови. Утворює 2 серії: з гаспеїтом і сидеритом.
Історична довідка
1803 мінерал магнезит уперше виявлено у Моравії. Того ж року описав А. Г. Вернер. 1808 мінералог Д. Л. Г. Карстен (1768–1810; Німеччина) назвав його магнезитом.
Характеристика
Хімічна формула: Mg(CO3).
Унаслідок повного ізоморфізму Mg і Fe утворюють безперервний ряд із сидеритом.
Домішки: MnO і СаО — до 2 %, СоО і NiO — до часток %.
Сингонія тригональна. Густина — 2,96 г/см3. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 3,5–4,5. Спайність досконала по ромбоедру. Колір: білий, сіруватий, жовтуватий. Блиск скляний. Прозорий.
Асоціації: тальк, антигорит, брусит, хлорит, доломіт, кальцит.
Різновиди
- Аморфний — фарфороподібний тонкодисперсний;
- драглистий — агрегати, складені з аморфних і прихованокристалічних індивідів;
- залізистий — брейнерит, феромагнезит, містить до 7,5 % FeO;
- кальціїстий — містить до 6,4 % CaO;
- кременистий — дрібнозерниста суміш із кварцом;
- кристалічний — складений із великих витягнутих кристалів, за будовою подібний до грубозернистого мармуру;
- манґанистий — містить до 7,5 % MnO;
- нікелистий — магнезит із родовища Хош (Китай), містить до 37 % NiO.
Походження. Поширення
Утворюється при гідротермальних процесах у доломітах та доломітизованих вапняках, серед серпентинітів та інфільтраційним способом при вивітрюванні серпентинітів.
Трапляється як первинний мінерал у магматичних, осадових, метаморфічних гірських породах; у морських евапоритах, карбонатитах і гідротермальних жилах.
Родовища: Греція (ном Магнісія), Італія (область П'ємонт), Австрія (землі Штирія і Карінтія), Норвегія (провінція Бускерюд), Бразилія (штат Баїя), Канада (провінції Британська Колумбія, Онтаріо), США (штати Невада, Каліфорнія, Вашингтон).
Великі родовища є в Китаї (провінція Ляонін), РФ (Уральські гори), Словаччині (Рудні гори).
В Україні трапляється зрідка. Виявлений у Криворізькому залізорудному басейні, на Донбасі (доломітні товщі та вапняково-магнієві скарни), у Придністров’ї, Прикарпатті.
Гірська порода
Характеристика
Магнезит, рудний магнезит — карбонатна гірська порода кристалічної або аморфної будови, що складається переважно з мінералу магнезиту з домішками гідромагнезиту, доломіту, кальциту, тальку, хлориту, глинистої та вуглистої речовин.
Колір переважно білий, сірий, жовтуватий, рожевий. Залежно від домішок може варіювати від сніжно-білого до чорного. Поширена зерниста маса — від грубо- до прихованокристалічної (порцеляноподібної). Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 4–5. Осадовий магнезит відкладається в озерах і лагунах, перешаровуючись з доломітом або в суміші з ангідритом.
Родовища
Стратиформні поклади кристалічного або оталькованого магнезиту в осадових карбонатно-магнезіальних товщах протерозою — раннього палеозою (містять приблизно 85 % світових запасів): Саткінські родовища на півдні Уральських гір; Савінське на сході Саян, Удерейське на Єнісейському кряжі (усі — РФ), Ляонін у Китаї, Заглеркогель в Австрії, Кочінца у Словаччині, а також родовища в Корейській Народно-Демократичній Республіці, Іспанії, Бразилії.
Штокверкові та штокверково-жильні родовища криптокристалічного магнезиту в ультрабазитах екзогенно-інфільтраційного і гідротермального генезису: Халіловське родовище півдні Уральських гір, родовища Закавказзя, Казахстану, Греції, Туреччини, Італії, Індії. У теригенних товщах виявлено великі скупчення криптокристалічного магнезиту на Кубі та в Австралії; в перспективі роль родовищ цього типу буде зростати. Найбільші родовища магнезиту локалізовані в товщах лагунно-морського доломіту: пласти магнезиту потужністю до 500 м і протяжністю десятки кілометрів.
Магнезит в Україні
В Україні поклади гірської породи магнезиту зосереджені в південній і південно-східній частинах Українського кристалічного щита (Придніпровський блок). Зокрема, розвідане і прийняте на баланс Правдинське родовище талько-магнезитів та карбонатних серпентинітів (Дніпропетровська область). Талько-магнезити містять також Ni, Co, Cr. У Пологівському районі Запорізької області розвідано Веселянське родовище талько-магнезиту.
Використання
Мінерал магнезит і магнезитову руду використовують для виробництва вогнетривких та в’яжучих матеріалів, у хімічній промисловості. Застосовують для виробництва вогнетривкої цегли, магнезіального цементу, одержання солей магнію (див. Магнієві руди).
Література
- Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wiley, 1944–1946.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гематит // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
- Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003. URL: https://rruff.info/doclib/hom/magnesite.pdf
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
- Магнезит // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
- IMA List of Minerals // International Mineralogical Association. URL: http://cnmnc.units.it/
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Магнезит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Магнезит (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.05.2023