Карбонати природні
Карбона́ти приро́дні (від лат. carbon — вуглець) — клас мінералів, солей вугільної кислоти Н2СО3. Належать до мінеральних солей.
|
Карбонати природні | |
|---|---|
| Клас мінералу | карбонати |
| Колір | безбарвний |
| Сингонія | моноклінна, ромбічна, рідше — тригональна, гексагональна |
| Твердість | 3–5 |
| Густина | 1, 5–8 |
| Особливі характеристики | розчиняються у соляній кислоті |
Зміст
Характеристика
Відомо близько 120 видів природних карбонатів.
Сингонія переважно моноклінна і ромбічна, рідше — тригональна, гексагональна та інша. Найчастіше кристалізуються в структурі кальциту (магнезит, родохрозит, сидерит, доломіт, смітсоніт) або арагоніту (стронціаніт, вітерит, церусит).
Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 3–5. Густина —1,5–8 г/см³.
Більшість карбонатів природних у чистому вигляді безбарвні; домішки Fe, Mn, Cu надають їм брунатного, рожевого, жовтого, зеленого та інших відтінків. Нерозчинні у воді (виняток — карбонати лужних металів), розчинні в соляній кислоті (діагностична ознака). Майже всі карбонати природні при нагріванні розкладаються, не плавлячись, на оксид відповідного металу та діоксид вуглецю. Мінералам притаманний поліморфізм (кальцит і арагоніт).
Різновиди
Виокремлюють: гідроген-карбонати — кислі солі; гідрокарбонати — основні солі; безводні і водні нормальні карбонати; складні карбонати (містять аніони [SO4]2− або [РО4]3−). Особливе місце займають ураніл-карбонати. Відомий ряд флуорокарбонатів. Найпоширеніші катіони: Са2+, Mg2+, Na+, Fe2+. Рідше трапляються карбонати Ва, Sr, Mn, Pb, Zn, Cu. Катіони Na+, K+, (NH4)+ переважно утворюють бікарбонати або подвійні солі.
Характерні численні ізоморфні ряди, в основному обмеженої змішуваності.
Безперервний ізоморфізм виявляють пари Fe2+—Mn2+ і Mg2+—Fe2+.
Походження. Поширення
Механізми утворення карбонатів природних:
- хемогенний і біогенний (процеси осадження з вод озер і морів — вапняк, доломіт, природна сода);
- метаморфізм вапняків і доломітів (утворення мармуру);
- гідротермальний;
- кристалізація з магми (карбонатні лави і карбонатити в кільцевих лужно-ультраосновних інтрузіях);
- карбонізація гірських порід;
- вивітрювання силікатних порід в аридному кліматі.
Карбонати природні — звичайні мінерали кір вивітрювання, жильні мінерали гідротермальних середньо- і низькотемпературних родовищ (свинцево-цинкових, бляклорудних, арсенідних тощо). Часто карбонати природні мають метасоматичну природу (див. Метасоматизм), утворюючись у ході повторних процесів карбонатизації, що супроводжують рудні процеси. При цьому формуються специфічні гірські породи (лиственіти, березити тощо).
Значення
Природні карбонати використовують в будівництві (будівельні матеріали, сировина для виробництва цементу), металургії (сировина для флюсів і вогнетривів). Карбонати деяких металів (міді, свинцю, цинку, стронцію, рідкісноземельних елементів) — руди. Застосовують також у хімічній, паперовій, скляній, оптичній та інших галузях промисловості.
Додатково
Карбонати природні складають, в основному, карбонатні породи. До цієї групи відносять усі гірські породи, що складаються з кальциту, арагоніту, доломіту, магнезиту, сидериту, анкериту, родохрозиту, вітериту тощо.
Література
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Вітерит // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 776 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Mills S., Hatert Fr., Nickel E. et al. The Standardisation of Mineral Group Hierarchies: Application to Recent Nomenclature Proposals // European Journal of Mineralogy. 2009. № 21. P. 1073–1080. URL: https://web.archive.org/web/20110217063745/http://pubsites.uws.edu.au/imacnmnc/Mills%20et%20al%202009%20Groups%20EJM%20October.pdf
- Prothero D., Schwab F. Sedimentary Geology: An Introduction to Sedimentary Rocks and Stratigraphy. New York : W.H. Freeman, 2014. 593 p.
- Dana's New Carbonate Classification. URL: http://webmineral.com/dana/5_Carbonates.shtml#.ZAjxY3bP3IU
- Nomenclature of Inorganic Chemistry IUPAC Recommendations 2005 (PDF), IUPAC, p. 137. URL: https://iupac.org/wpcontent/uploads/2016/07/Red_Book_2005.pdf
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Карбонати природні // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Карбонати природні (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.10.2020