Карбонати природні

Родохрозит

Карбона́ти приро́дні (від лат. carbon — вуглець) — клас мінералів, солей вугільної кислоти Н₂СО₃. Належать до мінеральних солей.

Карбонати природні
Клас мінералу	карбонати
Колір	безбарвний
Сингонія	моноклінна, ромбічна, рідше — тригональна, гексагональна
Твердість	3–5
Густина	1, 5–8
Особливі характеристики	розчиняються у соляній кислоті

Характеристика

Відомо близько 120 видів природних карбонатів.

Сингонія переважно моноклінна і ромбічна, рідше — тригональна, гексагональна та інша. Найчастіше кристалізуються в структурі кальциту (магнезит, родохрозит, сидерит, доломіт, смітсоніт) або арагоніту (стронціаніт, вітерит, церусит).

Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 3–5. Густина —1,5–8 г/см³.

Більшість карбонатів природних у чистому вигляді безбарвні; домішки Fe, Mn, Cu надають їм брунатного, рожевого, жовтого, зеленого та інших відтінків. Нерозчинні у воді (виняток — карбонати лужних металів), розчинні в соляній кислоті (діагностична ознака). Майже всі карбонати природні при нагріванні розкладаються, не плавлячись, на оксид відповідного металу та діоксид вуглецю. Мінералам притаманний поліморфізм (кальцит і арагоніт).

Різновиди

Виокремлюють: гідроген-карбонати — кислі солі; гідрокарбонати — основні солі; безводні і водні нормальні карбонати; складні карбонати (містять аніони [SO₄]²⁻ або [РО₄]³⁻). Особливе місце займають ураніл-карбонати. Відомий ряд флуорокарбонатів. Найпоширеніші катіони: Са²⁺, Mg²⁺, Na⁺, Fe²⁺. Рідше трапляються карбонати Ва, Sr, Mn, Pb, Zn, Cu. Катіони Na⁺, K⁺, (NH4)⁺ переважно утворюють бікарбонати або подвійні солі.

Характерні численні ізоморфні ряди, в основному обмеженої змішуваності.

Безперервний ізоморфізм виявляють пари Fe²⁺—Mn²⁺ і Mg²⁺—Fe²⁺.

Походження. Поширення

Механізми утворення карбонатів природних:

хемогенний і біогенний (процеси осадження з вод озер і морів — вапняк, доломіт, природна сода);
метаморфізм вапняків і доломітів (утворення мармуру);
гідротермальний;
кристалізація з магми (карбонатні лави і карбонатити в кільцевих лужно-ультраосновних інтрузіях);
карбонізація гірських порід;
вивітрювання силікатних порід в аридному кліматі.

Карбонати природні — звичайні мінерали кір вивітрювання, жильні мінерали гідротермальних середньо- і низькотемпературних родовищ (свинцево-цинкових, бляклорудних, арсенідних тощо). Часто карбонати природні мають метасоматичну природу (див. Метасоматизм), утворюючись у ході повторних процесів карбонатизації, що супроводжують рудні процеси. При цьому формуються специфічні гірські породи (лиственіти, березити тощо).

Значення

Природні карбонати використовують в будівництві (будівельні матеріали, сировина для виробництва цементу), металургії (сировина для флюсів і вогнетривів). Карбонати деяких металів (міді, свинцю, цинку, стронцію, рідкісноземельних елементів) — руди. Застосовують також у хімічній, паперовій, скляній, оптичній та інших галузях промисловості.

Додатково

Карбонати природні складають, в основному, карбонатні породи. До цієї групи відносять усі гірські породи, що складаються з кальциту, арагоніту, доломіту, магнезиту, сидериту, анкериту, родохрозиту, вітериту тощо.

Література

Лазаренко Є. К., Винар О. М. Вітерит // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 776 с.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
Mills S., Hatert Fr., Nickel E. et al. The Standardisation of Mineral Group Hierarchies: Application to Recent Nomenclature Proposals // European Journal of Mineralogy. 2009. № 21. P. 1073–1080. URL: https://web.archive.org/web/20110217063745/http://pubsites.uws.edu.au/imacnmnc/Mills%20et%20al%202009%20Groups%20EJM%20October.pdf
Prothero D., Schwab F. Sedimentary Geology: An Introduction to Sedimentary Rocks and Stratigraphy. New York : W.H. Freeman, 2014. 593 p.
Dana's New Carbonate Classification. URL: http://webmineral.com/dana/5_Carbonates.shtml#.ZAjxY3bP3IU
Nomenclature of Inorganic Chemistry IUPAC Recommendations 2005 (PDF), IUPAC, p. 137. URL: https://iupac.org/wpcontent/uploads/2016/07/Red_Book_2005.pdf

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Карбонати природні // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Карбонати природні (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.10.2020