Карбонати природні

Родохрозит

Карбона́ти приро́дні — клас мінералів, солей вугільної кислоти Н2СО3.

Карбонати природні

Клас мінералу карбонати
Колір безбарвний
Сингонія моноклінна, ромбічна, рідше — тригональна, гексагональна
Твердість 3–5
Питома вага 1, 5–8
Особливі характеристики розчиняються у соляній кислоті

Характеристика

Відомо близько 120 видів природних карбонатів. Серед них: бікарбонати — кислі солі; гідрокарбонати — основні солі; безводні та водні нормальні карбонати; складні карбонати. Особливе місце серед природних карбонатів відведено ураніл-карбонатам. У природних карбонатів найпоширенішими є катіони Са2+, Mg2+, Na+, Fe2+. Рідше зустрічаються карбонати Ва, Sr, Mn, Pb, Zn, Cu. Катіони Na+, K+, а також (NH4)+, частіше утворюють бікарбонати або подвійні солі. Відомий ряд флуорокарбонатів.

Для природних карбонатів характерні ізоморфні ряди. Безперервний ізоморфізм виявляють пари Fe2+-Mn2+ і Mg2+-Fe2+. Більша частина природних карбонатів кристалізується (див. Кристалізація) у моноклінній і ромбічній, рідше — в тригональній, гексагональній та ін. сингоніях. Серед них поширене явище поліморфізму. Найчастіше зустрічаються природні карбонати, що кристалізуються у структурі кальциту (магнезит, родохрозит, сидерит, доломіт, смітсоніт) або арагоніту (стронціаніт, вітерит, церусит).

У чистому вигляді природні карбонати зазвичай безбарвні; за наявності домішок Fe, Mn, Cu та ін. колір може бути брунатним, рожевим, жовтим, зеленим тощо. Твердість за Мооса шкалою твердості мінералів 3–5; густина 1,5–8. Вони нерозчинні у воді (за винятком карбонатів лужних металів). При нагріванні більшість природних карбонатів розкладаються на оксид металу та діоксид вуглецю. Важлива діагностична ознака карбонатів — розчинність у соляній кислоті (HCl).

Розповсюдження

Природні карбонати — характерні жильні мінерали гідротермальних середньо- і низькотемпературних родовищ (свинцево-цинкових, бляклорудних, арсенідних та ін.). Багато природних карбонатів мають метасоматичну природу, утворюючись у ході повторних процесів карбонатизації, що супроводжують ряд рудних процесів. При цьому утворюються специфічні навколорудні породи (лиственіти, березити тощо). Карбонати природні — звичайні мінерали кори вивітрювання.

Використання

Природні карбонати використовують у будівництві як будівельні матеріали, сировину для виробництва цементу. Карбонати деяких металів (міді, свинцю, цинку, стронцію, заліза, марганцю, рідкоземельних елементів) використовують як руди.

Література

  1. Лазаренко Є. К., Винар О. М. Вітерит // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 776 с.
  2. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  3. Mills S., Hatert Fr., Nickel E. et al. The Standardisation of Mineral Group Hierarchies: Application to Recent Nomenclature Proposals // European Journal of Mineralogy. 2009. № 21. P. 1073–1080.
  4. Prothero D., Schwab F. Sedimentary Geology: An Introduction to Sedimentary Rocks and Stratigraphy. New York : W.H. Freeman, 2014. 593 p.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Карбонати природні // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Карбонати природні (дата звернення: 18.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
21.10.2020

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ