Альма

Альма. Художник Карло Боссолі, 1856

Альма (Альма)

Витік Бабуган-Яйла
Гирло Каламітська затока
Довжина (км) 84
Площа басейну (кв.км) 635
Основні притоки Суха Альма, Коса, Мавля

Альма́ — річка переважно в Сімферопольському та Бахчисарайському районах Автономної Республіки Крим. Довжина 84 км, площа басейну 635 км2. Утворюється злиттям річок Сарису та Бабуганки на північних схилах Бабуган-яйли, упадає в Чорне море. Долина річки у верхів’ї У-подібна, у гирлі — асиметрична. Річище звивисте, утворює рукави, гирло заболочене. Основні притоки: Суха Альма (ліва), Коса, Мавля (праві). Для водного режиму Альми характерні часті паводки та підвищення рівнів (глибина збільшується до 2,5–5 м) у зимово-весняний період і маловодність (глибина в межах 0,2–0,8 м) улітку та восени. Від грудня до березня спостерігають льодові утворення (шуга, забереги), льодостав буває рідко. Пересічна витрата води 1,22 м3/с, максимальна — 114 м3/с. Модуль стоку у верхів’ї 27,6 л/с ∙ км2, у середині течії — 5,0 л/с ∙ км2. Для потреб водопостачання й зрошування споруджено Альминське та Партизанське водосховища. Верхів’я Альми — у межах Кримського заповідно-мисливського господарства.

Література

  1. Вишневський В. І. Річки і водойми України. Стан і використання. Київ : Віпол, 2000. 376 с.
  2. Байцар А. Л. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії / Львівський національний університет імені І. Франка. Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. 224 с.
  3. Клименко В. Г. Гідрологія України. Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2010. 124 с.
  4. Фадеева Т. М. Сакральные древности Крыма: мифы, легенды, символы, имена и их отражение в искусстве. Москва : Прогресс-Традиция, 2017. 382 с.

Автор ВУЕ

А. М. Оліферов

Покликання на цю статтю:
Оліферов А. М. Альма // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альма (дата звернення: 14.11.2019).
Оприлюднено

Оприлюднено: 06.11.2019