Шпат ісландський

Шпат ісландський
Синоніми	ісландський кальцит, оптичний кальцит
Клас мінералу	карбонати
Колір	безбарвний
Форма кристалів	ромбоедр
Сингонія	тригональна
Твердість	3
Блиск	скляний
Прозорість	прозорий
Густина	2, 71 г/см3

Шпат ісла́ндський, ісландський кальцит, оптичний кальцит — прозорий, безбарвний або майже безбарвний різновид кальциту з досконалою спайністю та сильною подвійною рефракцією.

Історична довідка

Шпат із родовища Хельґюстадір (Ісландія) був відомий у Європі щонайменше з 1668. Продукція родовища сприяла перетворенню терміна «ісландський шпат» на загальну назву оптичного кальциту. 1669 учений Е. Бартолін (1625–1698; Данія) опублікував дослідження кристалів «ісландського кристалу», в якому описав явище подвійного променезаломлення: промінь світла у процесі проходження через кристал розділявся надвоє. Це стало одним із перших фундаментальних відкриттів кристалооптики. Подальше пояснення оптичних властивостей кальциту пов'язане з працями Х. Гюйгенса, який використав подвійне променезаломлення для розвитку хвильової теорії світла.

Ісландський шпат мав особливе значення для розвитку кристалографії. У 18–19 ст. його кристали використовували для дослідження закономірностей форми і спайності мінералів. У 19 ст. з високоякісного ісландського шпату виготовляли оптичні пристрої для отримання та аналізу поляризованого світла (див. Поляризація світла), зокрема В. Нікол (1768–1851; Велика Британія) створив у 1828 оптичну призму (названа призмою Нікола), що стала важливим елементом поляризаційних приладів.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула: CaCO₃.

Хімічний склад чистих зразків: CaO — 56,03 %, CO₂ — 43,97 %.

Домішки: Mg, Fe, Mn, Sr та інші елементи.

Фізичні та оптичні властивості

Сингонія тригональна; форма кристалів — ромбоедр.

Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 3.

Густина — близько 2,71 г/см³.

Безбарвний, прозорий. Блиск скляний.

Головна особливість ісландського шпату — сильне подвійне променезаломлення, зумовлене оптичною анізотропією кристала.

Походження. Розташування родовищ

Високоякісний ісландський шпат утворюється переважно у вигляді великих прозорих кристалів кальциту в порожнинах і тріщинах вулканічних гірських порід. Для оптичного використання особливо цінними є великі безбарвні кристали без тріщин, включень і помутніння.

Класичне родовище Хельґюстадір розташоване у Східній Ісландії. Промислове добування прозорого кальциту тут тривало до 1925. Це родовище є важливою пам'яткою історії науки, оскільки саме його матеріал був безпосередньо пов'язаний із відкриттям і дослідженням подвійного променезаломлення. Прозорий кальцит, придатний для оптичних цілей, відомий також в інших країнах, зокрема в Мексиці, США, Мадагаскарі та Китаї.

В Україні ісландський шпат знайдено на Кримському півострові. У родовищі на г. Алчак поблизу м. Судака кальцит утворює численні жили у вапняках, у центральних частинах яких трапляється ісландський шпат. 1937 тут було видобуто близько 19 т кальциту, з якого відібрано близько 200 г оптично придатного ісландського шпату. Інше кримське родовище розташоване поблизу перевалу Байдарські ворота. Тут у тріщинах і порожнинах вапняків трапляються прозорі та напівпрозорі жили кальциту. З кальциту Байдарського родовища виготовляли оптичні елементи; кристали з г. Алчак використовували для дослідження оптичних і фізико-механічних властивостей кристалів.

Значення

Ісландський шпат має наукове та історико-технологічне значення. Добре виражена подвійна рефракція зробила прозорий кальцит одним із класичних природних матеріалів для дослідження поляризації та поширення світла в анізотропних середовищах. Його властивості сприяли становленню кристалооптики, хвильової оптики та кристалографії. З прозорого кальциту виготовляли призми Нікола та інші поляризаційні елементи, які використовували в поляризаційних мікроскопах, поляриметрах та інших оптичних приладах. У 19–20 ст. ці прилади відіграли важливу роль у розвитку мінералогії, петрографії, фізики, хімії та інших наук, що використовують поляризоване світло.

Література

1. Лазаренко Є. К., Винар О. М. Кальцит // Мінералогічний словник. Київ: Наукова думка, 1975. 774 с.
2. Kristjánsson L. Iceland spar: The Helgustadir calcite locality and its influence on the development of science. Journal of Geoscience Education. 2002. Vol. 50, No. 4. P. 419–427.
3. Anthony J. W., Bideaux R. A., Bladh K. W., Nichols at all. Calcite // Handbook of Mineralogy. Vol. V. Chantilly : Mineralogical Society of America, 2001–2005.
4. Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Кальцит // Мінералого-петрографічний словник: енциклопедично-довідкове видання. Кн. 1: Мінералогічний словник. Харків: Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»; Київ : Халіков Р. Х., 2018. 444 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Шпат ісландський // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Шпат ісландський (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.10.2026