Аю-Даг

Файл:Ayu-Dag or Medved-gora (Bear mountain).jpg

Аюдаг з боку Партеніта

Файл:Гурзуф3.jpg

Аюдаг з боку Гурзуфа

Файл:Аю-Даг10.JPG

Аюдаг, вид з мису Плака

Файл:Аю-Даг.JPG

На вершині гори

Файл:Ayu-Dag mountain relief.gif

3Д модель гори

Файл:Aivasovsky Ivan Constantinovich View Of The Ayu Dag Crimea.jpg

Вид на Аю-Даг, 1868.
Художник І. К. Айвазовский

Аю-Да́г (крим. Ayuv Dağ — Ведмідь-гора), Ведмідь-гора — гора вулканічного походження на Південному березі Криму між селищами міського типу Гурзуфом і Партенітом.

Географічне положення

Розташована на півдні Кримського півострова на території Автономної Республіки Крим.

Характеристика

Висота Аю-Дагу — 577 м над рівнем моря. Ширина — 2 км. Площа — близько 5,4 км².

Простягається з північного заходу на південний схід на 2,4 км. Виступає в море більш ніж на 2 км, закінчується скелястим мисом Монастирським (назва походить від середньовічного монастиря). У бік моря обривається скелями з морськими гротами.

Геологічна будова

Гора виникла в середньоюрську епоху (приблизно 160 млн років тому) унаслідок проникнення розжареної магми в розломи земної кори (процес інтрузії) і стала найбільшим у Криму інтрузивним масивом.

Складається здебільшого з габро-діабазів, що місцями чергуються із шарами роговиків. Раніше вважалася складним лаколітом. За сучасними уявленнями, це велика безкоренева брила (кластоліт) у Південнобережному меланжі.

Клімат

Клімат Аю-Дагу змінюється від середземноморського посушливого спекотного біля підніжжя до напіввологого помірного у верхній частині.

Ґрунти

Ґрунти гори коричневі та бурі гірсько-лісові.

Рослинний і тваринний світ

Рослинний покрив представлений скельнодубовими й пухнастодубовими лісами, трапляються фісташкові та ялівцеві рідколісся, чагарники, трав’яна рослинність, угруповання пляжів, скель, осипів. П’ять формацій рослинності занесено до Зеленої книги України (2009).

Флора Аю-Дагу налічує щонайменше 634 види й підвиди судинних рослин. Мікобіота (різноманіття грибів) включає 201 вид і підвид макроміцетів. Раритетне біорізноманіття складається з 40 видів судинних рослин, 4 видів грибів (мухомор Цезаря, боровик королівський, хрящ-молочник золотисто-жовтий, феолепіота золотиста), 16 видів тварин — усі занесені до Червоної книги України (2009). Тут знаходяться єдині у Східній Європі місцезростання тисдалії коронополистої та рідкісних папоротей: аспленія Суше і краєкучника верхівкового. Є також локалітети інших видів, які мають обмежене поширення: анограми тонколистої, аспленія Білло, капусти кримської, лусківниці марантової, вівса бородатого, регнерії палермської, телігонія простертого тощо.

Значення

З 1947 Аю-Даг — пам’ятка природи місцевого значення, з 1974 — ландшафтний заказник загальнодержавного значення.

Аю-Даг є також історико-археологічною пам’яткою 8–15 ст. Тут збереглися залишки середньовічних житлових і оборонних споруд, християнського монастиря та храмів.

Біля підніжжя розташований Міжнародний дитячий центр «Артек».

Література

1. Лебединский В. И., Макаров Н. Н. Вулканизм Горного Крыма. Киев : Академия наук УССР, 1962. 208 с.
2. Сазонов А. В. Растительность ландшафтного заказника Аюдаг // Труды Никитинского ботанического сада. 1990. Т. 110. С. 36–45.
3. Зелена книга України / За ред. Я. П. Дідух. Київ : Альтерпрес, 2009. 490 с.
4. Червона книга України. Рослинний світ / За ред. Я. П. Дідуха. Київ : Глобалконсалтинг, 2009. 900 с.
5. Ена В. Г., Ена Ал. В., Ена Ан. В. Заповедные ландшафты Тавриды. Симферополь : Бизнес-Информ, 2013. 428 с.
6. Юдин В. В., Юдин С. В. Структурное положение массива Аю-Даг в Крыму // Труды Крымской Академии наук. Симферополь : ИТ «АРИАЛ», 2015. С. 31–40.
7. Саркина И. С., Ставишенко И. В. Аннотированный список макромицетов ландшафтного заказника «Гора Аюдаг» // Научные записки природного заповедника «Мыс Мартьян». 2019. Вып. 10. С. 44–60.

Автор ВУЕ

Г. І. Гайко, Л. Е. Рифф

Покликання на цю статтю: Гайко Г. І., Рифф Л. Е. Аю-Даг // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аю-Даг (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.02.2021