Липка, Роман Миколайович

Липка Роман Миколайович. Фото 1980-х

Ли́пка, Рома́н Микола́йович (28.08.1921, м. Львів, тепер Україна — 20.05.1999, м. Варшава, Польша; похований у м. Львові) — архітектор, педагог, науковець, автор праць з теорії та історії архітектури, член Спілки архітекторів України (САУ; з 1968), голова львівського відділення САУ (1971–1983).

Липка, Роман Миколайович
Народження	28.08.1921
Місце народження	Львів
Смерть	20.05.1999
Місце смерті	Варшава
Місце поховання	Львів, Личаківський цвинтар
Alma mater	Національний університет «Львівська політехніка»
Місце діяльності	Україна, Львів
Напрями діяльності	архітектура

Відзнаки
Медалі	За відвагу, За перемогу над Німеччиною в Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр., 20 років перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941–1945рр., 50 років Збройних Сил СРСР, 30 років перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941–1945рр., 60 років Збройних Сил СРСР»

Р. Липка веде лекцію-екскурсію по м. Львову

Навчально-лабораторний корпус № 1 Національного університету «Львівська політехніка»

Гробниця родини Липки на Личаківському цвинтарі у м. Львові

Життєпис

Народився у сім’ї службовців. 1939 закінчив польську школу «Гімназія і ліцей ім. Станіслава Сташиця» у м. Львові. 1940 вступив на архітектурно-будівельний факультет Львівського політехнічного інституту (ЛПІ; тепер Національний університет «Львівська політехніка») і до початку німецько-радянської війни 1941–1945 закінчив 1-й курс. 1944 мобілізований до лав Радянської армії; воював у Польщі, Німеччині і Чехословаччині, брав участь у Львівсько-Сандомирській операції 1944, був поранений. Демобілізований у листопаді 1945.

Від січня 1946 продовжив навчання у ЛПІ. Учень І. Багенського. 1950 захистив на «відмінно» дипломну роботу і виїхав за скеруванням на роботу до м. Луцька, у Волинський облпроєкт, де за два роки пройшов шлях від архітектора до головного архітектора області.

1952 повернувся до м. Львова. У вересні того ж року на запрошення І. Багенського обійняв посаду асистента на кафедрі архітектури ЛПІ, де займався педагогічною діяльністю та активно проєктував, брав участь у архітектурних конкурсах. 1954–1964 — старший викладач, 1964–1968 — виконувач обов’язків доцента, 1968–1971 — доцент кафедри архітектурного проєктування ЛПІ. Викладацьку роботу поєднував із науковими дослідженнями на тему «Формування житлової забудови у природно-кліматичних умовах гірських районів Карпат», здійснював авторський нагляд на будівництві за власними проєктами. У цей період створив науково-методичний фонд — понад 600 книг і увражів та інші матеріали для дисципліни «Введення в архітектурне проєктування». 1969 видав книгу «Планування і забудова курортів» («Планировка и застройка курортов»; у співавт.). Незавершеною залишилась монографія «Інсоляція як фактор розпланування і забудови гірських населених місць».

Від жовтня до грудня 1971 — доцент, далі, до 1987 — завідувач кафедри рисунку і живопису ЛПІ (тепер кафедра дизайну та основ архітектури). Ініціював міжнародні конференції з проблем архітектури, підтримував тісні зв’язки з польськими інституціями. Помер у м. Варшаві. Похований на Личаківському цвинтарі в родинному склепі.

Творча діяльність

Популяризував та захищав від знищення історичну архітектуру на західних землях України, зокрема його стараннями було врятовано Верхній замок у Луцьку (Замок Любарта) та Костел єзуїтів у Львові.

Реалізовані архітектурні проєкти:

реконструкція історичної будівлі в Стрийському парку м. Львова для функцій спортивного корпусу №1 ЛПІ (у співавт. з І. Багенським, А. М. Рудницьким, 1954);
навчально-лабораторний корпус № 1 ЛПІ (у співавт., 1965), удостоєний премії Ради Міністрів СРСР 1977;
пам'ятник студентам і викладачам, що загинули у часи Другої світової війни, розташований поруч із головним корпусом ЛПІ (1976, скульптори Б. Попович, І. Хміляр).

Педагогічна та наукова діяльність

Понад сорок років присвятив викладацькій роботі в Україні і за кордоном — в Італії, Росії, Польщі, Німеччині, Австрії, Угорщині, Франції, країнах Азії та Африки. Був знавцем архітектури м. Львова, автором багатьох опублікованих книжок і статей. Його заслугою є ініціатива видання часопису «Галицька брама» із розкриттям ілюстративного матеріалу також польською мовою.

Досліджував народне гуцульське зодчество, архітектуру м. Львова та його передмість, висвітлював біографії визначних львівських архітекторів і художників — І. Левинського, І. Труша, О. Лушпинського, М. Мікули (1919; тепер Польща — 1989; тепер Україна), В. Нагірного, Є. Нагірного, Я. Назаркевича (1924-1982; тепер Україна), В. Січинського, Т. Обмінського, Є. Червінського (1887 —1930; тепер Україна ), А. Шуляра.

Визнання

Медалі: «За відвагу» (1945), «За перемогу над Німеччиною в Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» (1945), «20 років перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941–1945рр.» (1965), «50 років Збройних Сил СРСР» (1968), «30 років перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941–1945рр.» (1977), «60 років Збройних Сил СРСР» (1978).

Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР за багаторічну плідну роботу в галузі архітектури і активну участь в громадському житті (1981).

Додатково

За роки педагогічної роботи Липка та його учні, серед яких відомі представники української архітектури — Б. Черкес (нар. 1953), В. Проскуряков (нар. 1953), М. Бевз (нар. 1954), М. Габрель (нар. 1953), І. Гнесь (нар. 1953), С. Лінда (1968) та ін. — продовжили класичні традиції архітектурної освіти Львівської архітектурної школи та зберегли її особливості.

Цитати

«Архітектура цілком відбиває рівень технічних знань і образного мислення людини властивої для кожної історичної епохи. Виходячи з цих передумов, викладання історії архітектури повинно бути спрямоване на виявлення найбільш характерних, висвітлюючих дану епоху обʼємно-просторових рішень і засобів її архітектурної виразності, відбиваючи основні стильові напрями в їх історичному розвитку. Закріплення студентами вивченого матеріалу необхідно супроводжувати виконанням відповідних зарисовок, що повинно сприяти розвитку творчого мислення майбутнього архітектора»
Цитування за: Т. Клименюк. Записано зі слів Р. Липки 25.03.1996.

«Роман Миколайович вмів серед безлічі споруд, побудованих в той чи інший період, вибирати для нас такі приклади, які чудово характеризували стиль, епоху, і дозволяли зрозуміти закономірності архітектурної композиції також всіх інших архітектурних споруд того часу».
Цитування за: І. Дида. Роман Миколайович Липка: біобібліогр. покажч. / [упоряд. Т. М. Клименюк та ін.]. Львів: Львівська політехніка, 2019.

Праці

Особенности развития карпатских населенных мест // Строительство и архитектура. 1964. № 11. С. 17–18.
Роdróże hіstогусznе агchіtеktury Lwowa і zіеmі Hаlісkіеj // Lіthuаnіа. 1992. № 1 (6). P. 271–274.
Взаємовпливи різних культур в архітектурі Львова // Архітектурний вісник. 1997. № 2/3 (3/4). С. 16–21.
Mój Lwów // Europa nie prowincjonalna / Pоd. геd. К. Jаsіеwісzа. Wаrszаwа; Lоndуn : Instytut Studiów Politycznych PAN ; Oficyna Wydawnicza RYTM, 1999. P. 461–466.
У с п і в а в т. — Планировка и застройка курортов. Киев : Будівельник, 1969. 215 с.
Зустріч зі Львовом. Львів : Каменяр, 1987. 176 с.
Перші випуски архітектурної спеціальності Львівської політехніки післявоєнного періоду (1946–1951 рр.) // Архітектурний вісник. 2002. № 2 (15). С. 14–21.

Література

Липка Роман Миколайович // Словник художників України. Київ : Головна редакція УРЕ, 1973. С. 132.
Буцко М. І. Державний університет «Львівська політехніка» 1844–1994. Львів : Державний університет «Львівська політехніка», 1994. С. 30; 42; 92–93.
Пам’яті колег // Архітектурний вісник. 1999. № 2 (8). C. 21.
Проскуряков В. Творчий внесок викладачів львівської архітектурної школи у формування архітектури Львова 60–80 рр. XX ст. // Досвід та перспективи розвитку міст України. 2006. № 11. С. 102–104.
Клименюк Т. М., Черкес Б. С. Життєвий і творчий шлях Романа Миколайовича Липки // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2012. № 728. С. 265–273.
Роман Миколайович Липка / Упоряд. Т. Клименюк, Б. Черкес, В. Проскуряков та ін. Львів : Львівська політехніка, 2019. 48 с.

Автор ВУЕ

Т. М. Клименюк

Покликання на цю статтю: Клименюк Т. М. Липка, Роман Миколайович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Липка, Роман Миколайович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.12.2024