Обмінський, Тадеуш

Обмінський, Тадеуш (Obminski, Tadeusz)
Народження	16.04.1874
Місце народження	Львів
Смерть	18.07.1932
Місце смерті	Львів
Місце поховання	Львів, Личаківський цвинтар
Alma mater	Національний університет «Львівська політехніка»
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	архітектура, реставрація архітектурних пам’яток, педагогіка

Відзнаки
Ордени	Командорський хрест ордена Відродження Польщі

Будинок бурси Українського педагогічного товариства у м. Львові

Костел Матері Божої Остробрамської
у м. Львові

Малюнок дерев’яних церкви та дзвіниці в українському селі Корчмині
(тепер Люблінське воєводство, Польща)

Обмі́нський, Таде́уш (пол. Obminski, Tadeusz; 16.04.1874, м. Львів, тепер Україна — 18.07.1932, там само) — архітектор, реставратор, педагог, представник модерну, автор низки споруд у м. Львові.

Життєпис

Народився у католицькій сім’ї банківського службовця, шляхтича гербу Лис. 1892–1898 навчався і закінчив із відзнакою Цісарсько-королівську політехнічну школу (тепер Національний університет «Львівська політехніка»). 1898–1899 навчався живопису у Краківській академії образотворчого мистецтва ім. Яна Матейка у Я. Мальчевського (1854–1929; Польща). 1900–1901 навчався в Політехнічному інституті у м. Шарлоттенбурзі (тепер Берлінський технічний університет). Від 1897 працював у Львівській політехніці: асистент на кафедрі будівельних конструкцій; після захисту 1908 докторської дисертації «Генеза дерев’яного будівництва в Польщі» від 1909 — доцент; від 1910 — професор, завідувач кафедри будівництва; 1912–1913 та 1915–1916 — декан факультету земельно-водного будівництва; 1916–1917 — ректор; 1920–1921 — декан архітектурного факультету. Викладав там само у 1926–1931. Його донька І. Обмінська-Вечорек (1900; тепер Україна — 1984; Бразилія), випускниця Львівської політехніки, стала однією з перших у Галичині жінкою-архітектором тоді, коли цю професію вважали суто чоловічою.

Діяльність

Належить до майстрів сецесії (модерну) зі схильністю до національно-романтичних стилізацій. Найкращі свої проєкти розробив і реалізував, працюючи 1902–1908 в архітектурному бюро І. Левинського у співдружності з провідними зодчими цього творчого колективу, передусім керівником бюро та О. Лушпинським. Самостійно створив у м. Львові низку престижних житлових будинків у стилі сецесії, найвідомішим з яких є будинок А. Сегаля (1905) на перехресті проспекту Т. Шевченка і вулиці М. Скорика. Після завершення Першої світової війни працював у стилістиці ар-деко, залучаючи також архітектурні форми неокласицизму та формальні ознаки архітектури сучасної (функціоналізму, модернізму). Розробив багато проєктів, реалізованих, крім м. Львова, на теренах Східної Галичини, зокрема серію з трьох типових проєктів костелів на 200, 400, 600 осіб (1904), проєкти типових житлових будинків для Фонду військового квартирування, проєкти греко-католицьких церков. Реконструював парафіяльний костел у м. Калуші 1910–1912. За його проєктом зведено споруди військового аеродрому у Скнилові (тепер у складі м. Львова).

Під час наукових експедицій 1902–1914 вивчав і фіксував у рисунках та фотографіях сакральну дерев’яну архітектуру Українських Карпат. Результати досліджень узагальнив і оприлюднив 1913 у праці «Про дерев’яні церкви в Галичині». Першим серед дослідників з’ясував і довів, що архітектурні форми дерев’яних церков Українських Карпат постали з потреб православної літургії під впливом технічних аспектів застосування найраціональніших дерев’яних тримальних конструкцій.

Обмінський — один із основоположників пам’яткознавства та галузі охорони й реставрації пам’яток на теренах західних областей України. Працював на посадах консерватора (урядовця, відповідального за охорону та реставрацію нерухомих пам’яток культурної спадщини) Східної Галичини 1911–1919, а 1920–1932 — консерватора м. Львова. 1908–1930 керував реставрацією Кафедрального костелу у Львові. Підсумковим звітом щодо цього стала його книга про реставрацію пам’ятки, видана 1932.

Член Політехнічного товариства у Львові (від 1899). Від 1908 — співзасновник і член правління «Кола архітекторів польських у Львові». Член Комісії з реставрації королівських замків у Варшаві й Кракові. Поєднував таланти художника-графіка та теоретика й історика архітектури, свідченням чого є його авторський підручник з будівництва, ілюстрований власними малюнками й креслениками («Загальне будівництво». У 2-х томах. Львів, 1925). Свої рисунки й фотографії архітектурних пам’яток Галичини експонував на виставках у містах Кракові (1905) та Львові (1910). Музей народної архітектури та побуту у Львові 1978 влаштував виставку «Народна архітектура України в рисунках Т. Обмінського».

Серед творів найвизначніші (всі у м. Львові):

будинок бурси дяків собору Святого Юра у Львові 1903–1904 (у співавторстві);
прибутковий будинок адвоката А. Сегаля 1904–1905;
будинок кредитного товариства «Дністер» 1904–1906 (у співавторстві);
готель «Народна гостиниця» 1906–1907;
будинок бурси (студентського гуртожитку) Українського педагогічного товариства 1906–1908 (у співавторстві);
Технологічний інститут 1907–1909;
притулок для бідних Святого Лазаря 1908;
наукова бібліотека Львівської політехніки 1928–1930;
Українська школа ім. М. Шашкевича на вулиці Замкненій 1930–1932;
костел Матері Божої Остробрамської на Личакові 1931–1932.

Визнання

Був заступником Львівського урядового комісара, президента м. Львова 1928–1930, а також членом міської ради м. Львова.

Нагороджений Командорським хрестом Ордена Відродження Польщі (1928).

Праці

O cerkwiach drewnianych w Galicji. Kraków, 1913.
Restauracje katedry lwowskiej (dawne i dzisiejsze)» // Studia lwowskie. Lwów, 1932.

Література

Тимофієнко В. Обмінський Тадеуш // Зодчі України кінця XVIII — початку ХХ століть: Біографічний довідник. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 1999. С. 285–286.
Бірюльов Ю. Мистецтво львівської сецесії. Львів : Центр Європи, 2005. 184 с.
Тарас Я. Обмінський Тадеуш // Сакральна дерев’яна архітектура українців Карпат: культурно-традиційний аспект. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2007. С. 571.
Архітектура Львова: Час і стилі. ХІІІ–ХХІ ст. / Уклад. Ю. Бірюльов. Львів : Центр Європи, 2008. С. 396–559.
Жук І. Тадеуш/Тадей Обмінський — архітектор сецесійного Львова // Україна — Польща: істор. спадщина і сусп. свідомість. 2015. Вип. 8. С. 35–56.
Власенко А., Степанова С. Сад українського модерну. Українська стилістика в архітектурі першої половини ХХ ст. Київ ; Харків : Видавець Олександр Савчук, 2025. 400 с.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Обмінський, Тадеуш // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Обмінський, Тадеуш (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.05.2026

{{#related: Модерн