Увраж

Увра́ж (фр. ouvrage — праця, твір, справа, від œuvre — праця, робота, витвір) — багатозначний термін.

1) Розкішне, багато ілюстроване художнє видання великого формату у вигляді окремих аркушів або альбому, що зазвичай складається з гравюр, які зображують будівлі, споруди, комплекси, ансамблі чи фрагменти їх, окремі архітектурні деталі.

Увраж. А. Палладію. Фасад базиліки у м. Віченці, Італія

Увраж. Й. Б. Фішер фон Ерлах. Римські тріумфальні арки

Увраж. Й. Б. Фішер фон Ерлах. Церква Святого Карла Боромея у Відні

Увраж. Дж. Б. Піранезі. Фонтан Треві у Римі

Історична довідка

Увражі поширено в Європі з кінця 16 ст. завдяки архітектору А. Палладіо, який 1554–1570 видавав увражі своїх креслеників і графічних реконструкцій архітектурних пам’яток Стародавнього Риму та власних проєктів (базиліки у м. Віченці, тепер Італія). Вони набули такої популярності, що породили окремий стильовий напрям в архітектурі 18 ст. — так зване палладіанство. 1721 архітектор Й. Б. Фішер фон Ерлах видав у м. Відні збірку увражів «Нариси історичної архітектури» (нім. «Entwurf einer historischen Architektur»), в якій подав зображення античних архітектурних пам’яток (римські тріумфальні арки тощо) та власні проєкти (церква Святого Карла Борромея у Відні тощо). На формування стилістики класицизму значний вплив справили широко розповсюджені увражі Дж. Б. Піранезі 1745–1778, що представляли як реальні об’єкти архітектури (фонтан Треві у м. Римі, Колізей, Пантеон, мости і церкви там само), так і архітектурні фантазії «Темниці» (італ. «Carceri»). З 1800 у м. Парижі стали видавати окремими випусками увражі кращих премійованих проєктів Паризької академії мистецтв за 1780-і. Вони мали великий успіх і стали посібниками для архітекторів Європи.

Характеристика

Увражі виконували в техніці гравюри, офорту й нерідко відбитки на папері розфарбовували вручну. Такі видання випускали невеликим накладом і поширювали серед фахівців, аматорів мистецтва і колекціонерів. Їх використовували як:

посібники з рисунку, архітектури, історії мистецтва;
зразки для проєктування будівель і споруд;
твори мистецтва й предмети колекціонуванння;
коштовні й престижні подарунки.

В увражах архітектуру відображено докладно і точно, чим вони відрізняються від ведути — міського краєвиду чи пейзажу, де така достеменність необов’язкова.

У в р а ж н о ю а р х і т е к т у р о ю називають будівлі й споруди, форми яких механічно повторюють зображення фасадів, наведені в увражах — переважно зразків античного (див. Античність) греко-римського зодчества та творів архітектури італійського ренесансу. Такі прямі запозичення називають увражним проєктуванням і вважають таким, що не сприяє розвитку індивідуальної творчості архітектора.

2) Образотворче видання, набір окремих аркушів ілюстрацій (у теці або переплетених) з мінімальним текстовим підписом або з пояснювальним текстом у формі самостійного книжкового блоку. Приклад: увраж Ф. Й. Ю. Бертуха (1747–1822; тепер Німеччина) «Книжка-картинка для дітей» (1792, Німеччина).

3) З а с т а р і л е. Великий, цінний твір, ґрунтовна праця; фоліант.

Література

Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 291.
Безродний П. Архітектурні терміни: Короткий російсько-український тлумачний словник. 2-ге вид., випр. та допов. Київ : Вища школа, 2008. С. 228.