Каріатида
Каріати́да (грец. καρυάτιδα — жінка з Карії) — складник тримальних конструкцій споруди — вертикальна опора у вигляді скульптурного зображення одягненої жіночої постаті.
Походження терміна пов’язане з легендою, яку переповів у своїй праці Вітрувій: про жінок із поселення Карія поблизу Спарти, яких поневолили й змусили носити тягарі на голові як покарання за зраду під час греко-персидських воєн 5 ст. до н. е. Каріатиди відомі в архітектурі Давньої Греції від 6 ст. до н. е. (Скарбниця сифносців у Дельфах 525 до н. е., збережено частково). У спорудах іонічного ордера вони заміняли колони, пілони, пізніше — пілястри. На них спиралися антаблементи, балкони тощо. У спорудах доричного ордера відповідником каріатиди було скульптурне зображення чоловічої постаті — атлант. Якщо каріатиду було виконано у вигляді скульптурної постаті жінки з великою корзиною дарів на голові, її називали канефора.
Каріатиди виготовляли з того ж каменю, з якого будували споруду, в якій їх розміщували, – вапняка, пісковика, мармуру. На відміну від атланта, котрий підпирав горішні конструкції головою, плечима й руками, каріатида стояла рівно, з опущеними руками. Складки одягу (хітона і пеплоса) пластично вирішували максимально схожими на канелюри фусту колони іонічного ордера. У добу античності каріатиди були поліхромними, проте на збережених зразках первісне розфарбування втрачено.
Найвідомішими є каріатиди так званого портика каріатид храму Ерехтейон на Афінському Акрополі: оригінали розміщено в Новому музеї Акрополя (м. Афіни), а на пам’ятці встановлено копії.
Каріатиди застосовували в архітектурі Стародавнього Риму, а в Новий час — в архітектурі й дизайні меблів стилів бароко, класицизму й різних напрямів історизму. Каріатиди використовували як складники окремих портиків і як одпори балконів і терас, а також як елементи скульптурного декору порталів, брам, міжвіконних простінків на фасадах будівель тощо (фасад будинку Т. Бухтєєва 1812 у стилі класицизму в м. Києві).
Література
- Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 118.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 198.
- Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. 3-тє вид., допов. і перероб. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 28.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Каріатида // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Каріатида (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.06.2025
