Гирло

Впадіння р. Мозель у р. Рейн (однорукавне гирло), м. Кобленц, Німеччина

Дніпро і Південний Буг впадають в Чорне море, утворюючи лимани

Дунай впадає в Чорне море, утворюючи дельту

Ги́рло — місце, де річка впадає у водойму, іншу річку або місце, де вода повністю розтікається поверхнею суші, витрачаючись на випаровування і просочування в ґрунт чи на господарські потреби.

В пониззі річки виділяють також гирлову ділянку — перехідну зону, вздовж якої гідрологічний режим річки поступово змінюється на режим водойми або моря. Вирізняють типи гирл:

безрукавне (просте);
дельта (розгалужене на рукави та протоки);
естуарій (лійкоподібне розширене пониззя);
лиманне (затоплена річкова долина, що перетворилася на мілку затоку);
сліпе (коли річка губиться в пісках або болотах).

Для більшості річок України характерні безрукавні гирла. У Дунаю — дельта, у Дніпра, Дністра і Південного Бугу — лимани.

Води р. Амудар'ї (Центральна Азія) часто не доходять до Аральського моря (за винятком деяких періодів), утворюючи в пісках сліпе гирло. Кінець р. Окаванго губиться в болотах на північному заході пустелі Калахарі (Південна Африка).

Джерела

Гирло річки // ДСТУ 3517-97. Гідрологія суші. Терміни та визначення основних понять. Видання офіційне. Київ : Держстандарт України, 1997. С. 9.
Гирлова ділянка річки // ДСТУ 3517-97. Гідрологія суші. Терміни та визначення основних понять. Видання офіційне. Київ : Держстандарт України, 1997. С. 9.
Безрукавне гирло річки // ДСТУ 3517-97. Гідрологія суші. Терміни та визначення основних понять. Видання офіційне. Київ : Держстандарт України, 1997. С. 10.

Література

Михайлов В. Н. Устья рек России и сопредельных стран: прошлое, настоящее и будущее. Москва : Геос, 1997. 416 с.
Михайлов В. Н. Гидрология устьев рек. Москва : Московский университет, 1998. 176 с.
Хільчевський В. К., Ободовський О. Г., Гребінь В. В. та ін. Загальна гідрологія. Київ : ВПЦ «Київ. університет», 2008. 399 с.