Межень

Межень на р. Ельба біля м. Дрездена (червень 2005), Німеччина
Межень на р. Великий Куяльник (червень 2005) — відсутність стоку перед впадінням у Куяльницький лиман, Одеська область, Україна

Ме́жень — фаза водного режиму річки, яка щорічно повторюється в один і той же сезон, що характеризується малою водністю, тривалим стоянням низького рівня води. Виникає внаслідок зменшення водного живлення річки. Зазвичай до межені відносять маловодні періоди тривалістю не менше 10 діб.

Загальна характеристика

Межень обумовлена періодами сухої або морозної погоди, коли водність річки підтримується в основному живленням підземними водами при сильному зменшенні або припиненні поверхневого стоку.

У помірних і високих широтах розрізняють літню і зимову межені (до зимової межені відносять маловодний період з наявністю льодових явищ). На річках, де відсутні осінні паводки, виділяють літньо-осінню межень, об’єднуючи літній та осінній сезони.

У зонах надлишкового і достатнього зволоження річки зазвичай мають стійке підземне живлення, яке забезпечує достатньо високий стік в літню межень. У зимовий період малі річки цих зон можуть перемерзати до дна.

У зоні недостатнього зволоження, навпаки, річки в літню межень зазвичай мають менший стік, ніж в зимову; малі річки в цій зоні в літню межень можуть пересихати.

Ризики в період межені

Зазвичай ризики, пов’язані з фазами гідрологічного режиму, відносять на рахунок водопілля і паводків, які можуть викликати повідь. Але в період межені теж з'являються певні ризики, а саме:

  • підвищення рівня забруднення води річок, оскільки забруднювальні речовини, що скидаються в річку, в період маловоддя стають більш концентрованими;
  • нестача кисню у воді через підвищену температуру води в період літньої межені, що негативно впливає на живі організми;
  • нестача кисню в період зимової межені у зв’язку з утворенням льодового покриву, що призводить до виникнення задухи;
  • нестача води у водних об’єктах у період літньої межені, що зумовлює обмеженість доступу до водних ресурсів для водокористувачів.

Література

  1. Владимиров А. М. Минимальный сток рек СССР. Ленинград : Гидрометеоиздат, 1970. 214 с.
  2. Хільчевський В. К., Ромась І. М., Ромась М. І. та ін. Гідролого-гідрохімічна характеристика мінімального стоку річок басейну Дніпра / За ред. В. К. Хільчевського. Київ : Ніка-Центр, 2007. 184 с.
  3. Хільчевський В. К., Ободовський О. Г., Гребінь В. В. та ін. Загальна гідрологія. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2008. 400 с.
  4. Божок Ю. В., Лобода Н. С. Оцінка впливу посух на характеристики меженного стоку річки Савранка // Вісник Одеського державного екологічного університету. 2014. Вип. 18. С. 119–126.
  5. Жовнір В. В., Гребінь В. В. Аналітичний огляд досліджень мінімального стоку води // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2018. № 1 (48). С. 16–24.

Автор ВУЕ

В. К. Хільчевський

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Хільчевський В. К. Межень // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Межень (дата звернення: 25.06.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
23.10.2020

Увага! Опитування на честь 30-ліття незалежності