Внутрішні води

Вну́трішні вóди — частина водної території певної держави, на яку поширюється її суверенітет та юрисдикція у повному обсязі.

Характеристика

Складаються з неморських і морських вод.

Внутрішні неморські води — водний простір сухопутної території держави, що включає води річок, каналів, струмків, озер, ставків, водосховищ, боліт та інших водойм, у тому числі підземних і прикордонних вод у межах державних кордонів (во́ди прикордонних річок до середини головного фарватеру).

До внутрішніх морських вод відносять:

• морські води, звернені у бік берегів від лінії, ухваленої для відрахування ширини територіальних вод, за виключенням для держав-архіпелагів;
• води бухт, заток, губ, лиман (гирло річки)ів, морів, проток та інших водойм, береги яких повністю належать державі, уздовж прямої лінії між берегами у місці, де з боку моря вперше утворюється один або кілька проходів, якщо ширина кожного з них не перевищує 24 морські милі;
• акваторії морських портів, обмежовані лінією, що проходить через найвіддаленіші місця розташування гідротехнічних та інших споруд;
• історичні моря, затоки, губи і лимани (так звані історичні води);
• морські води держав-архіпелагів (архіпелажні води; у межах островів держав-архіпелагів розглядаються як внутрішні води, за винятком коли дозволений мирний прохід для суден іноземних держав, хоча держава-архіпелаг може виділити певні морські шляхи у цих водах).

Склад внутрішніх вод України визначено статтею 6 Закону «Про державний кордон України» (1991).

Правове регулювання

Правовий режим внутрішніх вод, які є складовою частиною території держави, регулюється відповідними законами цієї країни і Конвенцією ООН з морського права (1982; див. Конвенція, ООН, Право морське). Держава має таку ж суверенну юрисдикцію, повну й виключну владу над внутрішніми водами, повітряним простором над ними і дном їхньої акваторії, як над іншими своїми територіями.

Правовий режим міжнародних судноплавних рік регулюється законодавством національним держав, через територію яких вони протікають, та багатосторонніми міжнародними угодами (наприклад, правовий режим р. Дунай регулюється міжнародною Дунайською (Белградською) конвенцією 1948).

Якщо озера і внутрішні моря оточені територією кількох держав, то практикується укладення угод про режим вод, що належать кожній із них. Наприклад, такими озерами є: Біле озеро, оточене територіями України і Білорусі; Боденське озеро між Німеччиною і Швейцарією; Женевське озеро між Францією і Швейцарією; Великі озера, оточені територіями Канади і США. За відсутності відповідних угод передбачається розділ таких акваторій серединною лінією.

Правовий режим акваторій і територій морських портів зазвичай регулюється нормами національного права. Прибережні держави у морських портах встановлюють режим і правила заходу в них суден іноземних держав, створюють сприятливі умови для торговельного судноплавства (враховуючи світову практику спрощення процедури заходу й перебування іноземних торгових суден у портах).

Держави мають право ухвалювати свої закони щодо використання внутрішніх вод та усіх їхніх ресурсів. Допуск суден іноземних держав у внутрішні води дозволяється лише на основі міжнародних угод. За відсутності угод іноземні судна не мають права проходу у внутрішніх водах, що є ключовою відмінністю між внутрішніми і територіальними водами. За умови дозволу іноземному судну заходити у внутрішні води, на нього поширюються закони прибережної держави (за винятком екіпажу судна, який підпорядковується законам держави прапора).

Джерела

1. Про державний кордон України: Закон України № 1777-XII від 04 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. 1992. № 2. Ст. 5. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1777-12#Text
2. United Nations Convention on the Law of the Sea // United Nations. URL: https://www.un.org/depts/los/convention_agreements/texts/unclos/unclos_e.pdf

Література

1. Зайчук О. В. Внутрішні води // Географічна енциклопедія України : у 3 т. / Відповід. ред. О. М. Маринич. Київ : «Українська Радянська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989. Т. 1. С. 195.
2. Ржевська В. С. Внутрішні води // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / Гол. ред. Л. В. Губерський. Київ : Знання, 2004. Т. 1. С. 252.
3. Гуцуляк В. М., Клюєва Є. М. Українське та міжнародне морське право. Київ : Ліра-К, 2022. 268.

Автор ВУЕ

• В. Й. Лажнік

Покликання на цю статтю: Лажнік В. Й. Внутрішні води // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Внутрішні води (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.09.2024